22 квітня 2008

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

 

Район утворений в 1923 році.
Площа – 1,8 тис. кв. км
Населення - 35 081 особа
Центр – м. Прилуки

 

Герб району затверджено рішенням сесії Прилуцької районної ради 19.09.2003 р.

Район розташований на півдні Чернігівської області.
Межує з Бобровицьким, Ніжинським, Ічнянським, Варвинським, Срібнянським районами Чернігівської області, Пирятинським районом Полтавської області, Яготинським районом Київської області.

Через район проходять залізниці Чернігів- Гребінка, Прилуки - Бахмач, автошляхи Чернігів – Полтава, Прилуки – Київ, Прилуки – Ромни.

У районі 99 населених пунктів.

Район знаходиться у Придніпровській низовині, в зоні лісостепу. Ліси – дуб, береза, граб, липа – займають 16,8 тис.га. Основна річка - Удай.

Корисні копалини: нафта, природний газ, торф. Грунти чорноземи.

Районний центр – місто Прилуки обласного підпорядкування.

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Найдавніші поселення людини на території Прилуччини з’явилися за доби пізнього палеоліту.
Густо заселеною була її територія в епоху бронзи: поселення і кургани цієї епохи знайдені біля сіл Линовиці, Переволочної, Сухополової, Богданівки. Відомі також поселення скіфського часу. У ІІ- ІV ст. нової ери Прилуччина була заселена хліборобськими племенами черняхівців. Густо була заселена територія Прилуччини і в період Київської русі, в радіусі 50 км від міста Прилук налічується більше двох десятків городищ цього періоду. Усі міста-фортеці, а також більшість великих поселень Прилуччини були зруйновані ордами хана Батия в 1239р.

З середини ХІV ст. Прилуччина перебувала у складі Великого князівства Литовського, потім Речі Посполитої, Московської держави.

Прилучани брали активну участь у визвольній боротьбі українського народу проти іноземного поневолення у ХVІІ-ХVІІІ ст.
Тоді вся Прилуччина входила до складу Прилуцького козацького полку, створеного гетьманом Богданом Хмельницьким 1648 р. Після ліквідації полків і Гетьманщини Прилуцький повіт увійшов до складу Чернігівського намісництва, згодом губернії, 1802 р. Прилуцький повіт перейшов до складу Полтавської губернії.

З історичних джерел відомо, що на початку ХІХ ст. Прилуччина не була районом лише сільськогосподарського виробництва.
Тут були цегельні, кінські заводи, суконна фабрика, млини, дещо пізніше з’явилися винокурні, пивоварні, олійниці, кузні.

Важкі часи пережила Прилуччина під час становлення більшовицького режиму. Селянство не сприймало радянську владу, в районі діяли озброєні загони Марусі Чорної, Гонти, Чалого. Для придушення повстань було кинуто регулярні війська.

Після закінчення громадянської війни в селах поступово налагоджувалося мирне життя. Люди активно й продуктивно займалися своїми господарськими справами, будували нові хати, сіяли хліб, розводили худобу та коней. Уже в 1927 -1928 рр. село жило спокійно і, навіть, заможно.

У 1929 р. в селах Прилуччини активно йшла колективізація, а вже 1931 р. розпочався голод. Свого найтрагічнішого апогею голодомор досяг взимку та весною 1933р., люди пухли з голоду й помирали тисячами. Голодомор закінчився восени 1933 р., але ще кілька років селяни відчували наслідки цього жахливого періоду.

Перед війною життя вирівнялося, а у вересні 1941 р. Прилуччина була окупована нацистськими військами. Окупація тривала повні два роки.

На фронтах Другої світової війни воювало 12617 жителів Прилуччини, 6954 – не повернулися з поля бою. 6288 уродженців Прилуцького району нагороджені орденами і медалями, 10 – присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Післявоєнний розвиток району характеризувався стабільним покращенням у всіх сферах життя. У 1960 р. на Прилуччині відкриті родовища нафти і газу, які дають 20% загального видобутку України. Проголошення в 1991 р. державної незалежності України відкрило нову сторінку в історії прилуцького краю. Прилуччина з гордістю 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі 92 відсотками голосів сказала „так” державній незалежності України, зробила свій вагомий внесок у національне єднання українців.

 

ЕКОНОМІКА

Провідні галузі господарського комплексу району

  • Сільське господарство -  спеціалізується на вирощуванні зернових та  технічних культур в рослинництві та молочно – м’ясному скотарстві, свинарстві і птахівництві в тваринництві;
  • Добувна промисловість -  видобуток нафти і газу;
  • Харчова і переробна промисловість – галузі спеціалізації: переробка молока, м’яса, зерна, виробництво цукру піску, плодоовочевих консервів;
  • Машинобудування – представлене виробництвом машин та  обладнання для пожежегасіння і спеціальних машин;     
  • Лісове господарство – лісозаготівля та деревообробка.

На території району здійснює діяльність  98 підприємств  сільськогосподарського виробництва із них:

Державних - 1

 64 – фермерських господарств та 33 інших форм власності.

Промисловий комплекс району формують 7 підприємств, ТОВ ПК  «Пожмашина», ПрАТ «Прилуцький птахокомбінат», ПАТ «Линовицький цукровий комбінат «Красний», ТОВ ВКП «Прилуки – Агропереробка»,
СП «Каштан Петролеум ЛТД», ДП «Прилуцьке лісове господарство» та ТОВ «Прилуцький хлібодар».

ТОВ ВП «Пожмашина» являється провідним виробником пожежної техніки, спеціального обладнання для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, техногенних катастроф, сільськогосподарської та іншої спеціалізованої техніки. Підприємство є єдиним  в районі виробником інноваційної продукції.

Мінерально-сировинна база району налічує 8 родовищ. Основну їх частину складають паливно - енергетичні ресурси та будівельна сировина. Важливе енергетичне значення мають родовища нафти, газу, які характеризуються високим ступенем розвіданості і освоєння. На території району видобуток нафти і газу здійснюють НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» та СП «Каштан Петролеум ЛТД».

ПАТ «Линовицький цукрокомбінат « Красний»,  єдине  на Чернігівщині економічно – активне підприємство цукропереробної галузі.

 

ОСВІТА

У районі функціонує 22 заклади загальної середньої освіти, з них: 9 ЗОШ І-ІІ ст., 12 ЗОШ І-ІІІ ст., Яблунівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ст. з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів Чернігівської обласної ради та Ладанська гімназія.

Функціонує 18 дошкільних установ, 1 професійний ліцей, 1 агротехнічний коледж, 2 позашкільні установи: дитячо-юнацька спортивна школа, районний будинок школяра та Малодівицький навчально-виробничий комбінат.

 

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Вторинна (спеціалізована) медична допомога надається в центральній районній лікарні на 185 ліжок, в 2-х терапевтичних відділеннях ( Ладан -15 ліжок, Линовиця - 15 ліжок).

Медичну допомогу первинного рівня надають 35 фельдшерських пунктів, 5 фельдшерсько-акушерських пунктів, 9 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, підпорядковані КНП «Центр первинної медико – санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області. Линовицька АЗПСМ - самостійний медичний заклад Линовицької ОТГ.

 

Культура

Культурне обслуговування в районі здійснюють 32 клубних, 32 бібліотечних заклади, Ладанська дитяча музична школа.

В районі діє 81 клубне формування, з них 72 аматорських колективів художньої самодіяльності та 9 любительських об’єднань. Бібліотечне обслуговування населення здійснює централізована бібліотечна система, що налічує 32 бібліотеки - філіали, при яких діє 21 клуб за інтересами.
6 колективів району мають почесне звання „Народний аматорський” та 1 "Зразковий аматорський".

В районі функціонує 51 релігійна організація семи конфесій і напрямків та Густинський Свято-Троїцький монастир УПЦ МП.

https://legalaid.gov.ua/