Прилуцька РДА
Анонси



























    Корисна інформація

    Назад

    Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України

    Зараз багато наших громадян проживають на Тимчасово окупованій території України (ТОТУ). Вони створюють сім'ї, народжують дітей. Проте мало хто з них отримує свідоцтва про народження для своїх діточок, народжених після 01.03.2014, згідно з українським законодавством. Відбувається це переважно через незнання процедури реєстрації народження.

    Так яким чином це можна зробити?

    1. Звернення до органу Державної реєстрації актів цивільного стану. Одразу ж хочу наголосити на тому, що це має бути не якийсь конкретний , а будь-який орган ДРАЦС на території України. Для чого це потрібно? Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи у разі неможливості реєстрації органом ДРАЦС факту народження. Отже, без відмови органу ДРАЦС в реєстрації народження суд не буде розглядати відповідну заяву. Тому звернення до органу ДРАЦС є необхідним. Через декілька днів вам буде надано відмову в реєстрації народження, після чого настає другий етап.

    2. Звернення до суду.

    Моя рекомендація звертатися до суду за місцем знаходження органу ДРАЦС, який видав відмову в реєстрації факту народження. Заява розглядається в порядку окремого провадження. Хочу звернути увагу на те, що відповідно до ст. 257-1 ЦПК України така заява може бути подана як батьками, так і родичами, їх представниками або іншими законними представниками дитини. Тому, якщо Ви маєте будь-яких родичів на території України поза межами ТОТУ, то всю цю процедуру можуть здійснити вони. У такій заяві обов'язково має бути викладене прохання встановити факт народження дитини в певному місці, у певний час, у конкретних осіб, наприклад: " Прошу: встановити факт народження в м. Ялта АР Крим у Іванової Катерини Петрівни, громадянки України, 01.01.1980 р.н., та у Іванова Михайла Івановича, громадянина України, 01.12.1979 р.н., 18 травня 2017 року доньки - Іванової Марії Михайлівни.". Заява підписується та направляється до суду.

    3. Розгляд заяви судом.

    Згідно з ч.2 ст. 257-1 ЦПК України такі справи розглядаються невідкладно з моменту надходження заяви. Проте, як показує практика, справу буде розглянуто в строк від 3-х днів до 1-го місяця. Наслідком розгляду буде винесення рішення судом. Необхідно звернути увагу на те, що в рішенні має бути зазначене дата і місце народження дитини, дані про батьків, а також має бути напис "Рішення підлягає негайному виконанню". Все, тепер факт народження дитини встановлено, але саме по собі рішення не замінює свідоцтва про народження, тому необхідно ще раз звернутися до органу ДРАЦС.

    4. Отримання свідоцтва про народження.

    Звернення можливе до будь-якого органу ДРАЦС на території України поза межами ТОТУ. Звернутися можуть як обидва батьки дитини, так і один з них, або родич, який був заявником в суді. До заяви має бути додана оригінал рішення суду, який був виданий судом. Орган ДРАЦС видасть свідоцтво про народження в той самий або на наступний день після звернення.

    Як бачите, процедура не є дуже складною, але займає досить великий проміжок часу (з власного досвіду, до 3-х місяців). Тому я рекомендую звертатися за допомогою у таких справах до адвоката, який грамотно збере, підготує всі необхідні документи.

    За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

    Як вирішувати межові спори ?

    Межові спори – спори з приводу меж земельної ділянки, невірного місцезнаходження, накладень земельних ділянок одна на одну, помилок в площі тощо.

    Межові спори відносяться до одних із найбільш складних і поширених проблем в Україні та є різновидом земельних спорів. Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

    Відповідно до норм Земельного кодексу України вирішення межових спорів можуть здійснювати не лише суди, а також органи місцевого самоврядування (щодо земельних ділянок в межах населених пунктів) та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів).

    Так, відповідно до ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

    Частина 4 зазначеної статті визначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

    У разі вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, будь-яка зі сторін спору у разі незгоди із прийнятим відповідними органами рішенням, має право на його оскарження в судовому порядку.

    При цьому слід мати на увазі, що в силу ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому, право особи на звернення до суду не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

    Таким чином, не зважаючи на те, що Земельним кодексом України передбачено можливість вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування чи органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, це не позбавляє осіб можливості безпосередньо звертатися до суду за вирішенням земельних спорів, що допоможе зекономити час та ресурси для захисту порушених прав та інтересів, оскільки на відміну від рішень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, рішення суду є остаточними та підлягають примусовому виконанню.

    Земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.

    Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

    Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

    У рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин визначається порядок його виконання.

    Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття (ст. 159 Земельного кодексу України).

    Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його (ст. 160 Земельного кодексу України).

    Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.

    Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення.

    Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства.

    Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищестоящим органом або судом (ст. 161 Земельного кодексу України).

    Вирішення земельних спорів в судовому порядку

    Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

    Таким чином, правосуддя поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, в тому числі і на земельні відносини.

    Земельні спори розглядаються в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства.

    В порядку адміністративного судочинства розглядаються спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом (ст. 17 КАС України).

    В порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин (ч. 1 ст. 15 ЦПК України).

    Особливості розгляду судами загальної юрисдикції цивільних справ у сфері земельних відносин розглядаються у постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

    В порядку господарського судочинства розглядаються справи за зверненнями підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

    У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (ст. 1 ГПК України).

    Особливості вирішення господарськими судами спорів у сфері земельних відносин відображені в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

    За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

    ПІДТВЕРДЖЕННЯ СТАЖУ РОБОТИ ДО 2004 РОКУ

    Під час визначення розміру пенсії страховий стаж після 1 січня 2004 року враховують за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

    Для підтвердження частини стажу роботи, яка припадає на період до 2004 року, трудова книжка відіграє велику роль. За її відсутності або якщо в ній немає записів про окремі періоди роботи, трудовий стаж особи встановлюють на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби або в архівних установах.

    Для підтвердження трудового стажу органи Пенсійного фонду також повинні приймати довідки, виписки з наказів, особові рахунки й відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять дані про періоди роботи. Ці документи мають підписати посадові особи й засвідчити печаткою підприємства. Для підтвердження трудового стажу приймають лише ті відомості про період роботи, які внесено в довідки на підставі документів.

    Якщо в поданому документі про стаж згадано лише рік без точної дати, то за дату беруть 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважають 15-те число відповідного місяця.

    Для підтвердження трудового стажу можуть приймати також профспілкові членські квитки. У такому разі в стаж враховують лише той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

    У разі, якщо документи про трудовий стаж не збереглися з причин, незалежних від особи, підтвердження трудового стажу здійснюють на підставі свідчень двох очевидців.

    При цьому важливі підстави, з яких неможливо отримати підтвердження стажу роботи.

    Якщо немає документів про наявний стаж роботи й неможливо їх отримати у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями, стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюють на підставі свідчень не менш як двох очевидців, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (зокрема й колгоспі) або в одній системі.

    Якщо немає документів про наявний стаж роботи й неможливо їх отримати внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або немає з інших причин, ніж ті, які зазначено вище, трудовий стаж установлюють на підставі свідчень не менш як двох очевидців, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі, при цьому такі очевидці повинні мати документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. У разі якщо періоди роботи зараховують у трудовий стаж на підставі свідчень очевидців, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважають період, який підтвердили два або більше свідків.

    Порядок, який визначає механізм підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637. За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

    Все про видачу та відновлення паспорта громадянина України

    Порядок сплати земельного податку

    Порядок сплати земельного податку, його розміри, а також можливість надання пільг по сплаті земельного податку визначений в Розділі ХІІІ Податкового кодексу України.

    Так, статтею 281 Податкового кодексу України визначено категорії фізичних осіб, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатися пільгами.

    До категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку належать:

    • інваліди першої і другої групи;

    • фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

    • пенсіонери (за віком);

    • ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

    • фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

    Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах таких граничних норм:

    • для ведення особистого підсобного господарства – у розмірі не більш як 2 га;

    • для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах не більш як 0,10 га;

    • для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 га;

    • для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га;

    • для ведення садівництва – не більш як 0,12 га.

    Також від сплати земельного податку звільняються на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

    До відома! Для отримання пільги щодо сплати земельного податку фізична особа має подати до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки заяву про надання пільги та документи, що посвідчують право такої особи на пільгу (паспорт, посвідчення ветерана війни тощо).

    Крім того, пунктом 284.1. статті 284 Податкового кодексу України визначено, що міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, який сплачується на відповідній території у вигляді часткового звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку. Такі пільги надаються лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

    За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

    Реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання

    4 квітня 2016 року в Україні змінилися правила реєстрації місця проживання. Відбулося це у зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та затвердженням нових Правил реєстрації місця проживання (Постанова КМУ №207 від 02.03.2016 р.).

    Головною відмінністю нового порядку стало те, що реєстраційні дії тепер здійснюють не органи міграційної служби як було раніше, а органи місцевого самоврядування.

    1. Куди звертатися для реєстрації місця проживання чи зняття з реєстрації («прописки» чи «виписки») Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п.3 Правил реєстрації місця проживання реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради або сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено).

    Згідно з ч.3 ст.6 Закону, п.8 Правил з питань «прописки» необхідно звертатися до органу реєстрації безпосередньо (тобто до відповідного органу місцевого самоврядування) або до центру надання адміністративних послуг (у випадку, якщо такий центр створено і він надає цю послугу у вашій територіально-адміністративній одиниці).

    2. Чи обов’язково особисто подавати документи для реєстрації чи зняття з реєстрації місця проживання («прописки» чи «виписки») Щодо реєстрації місця проживання. Частинами 2 та 9 ст.6 Закону, пунктами 6 та 8 Правил реєстрації місця проживання передбачені випадки, коли особисто подавати документи до органу реєстрації не обов’язково і це може зробити інша особа. Так, у разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації – це може зробити її законний представник (батьки дитини, опікуни чи піклувальники) або представник на підставі нотаріальної (або прирівняної до неї) довіреності. Крім того, особа може не йти особисто подавати документи до органу реєстрації, а доручити це відповідному співробітнику «ЖЕКу» або «ОСББ» за місцем свого проживання (посадовій особі виконавців послуг з управління багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку). Також, що стосується новонародженої дитини, – документи для реєстрації місця її проживання можуть бути подані під час проведення державної реєстрації народження дитини через органи державної реєстрації актів цивільного стану (у побуті ЗАГС чи РАГС) або під час подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини через органи соціального захисту населення. Щодо зняття з реєстрації.

    Ч.1 ст.6, ч.2 ст.7 Закону, пп. 4, 24 Правил передбачають, що реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання. Іншими словами, у разі «прописки» за новою адресою не потрібно попередньо окремо подавати документи про «виписку» зі старої адреси.

    3. У який строк після зняття з реєстрації («виписки») необхідно зареєструвати нове місце проживання («прописатися») Відповідно до ч.1 ст.6 Закону та п.4 Правил особа зобов’язана зареєструвати своє місце проживання протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації попереднього місця проживання та прибуття до нового. Про цей строк можна не думати, якщо, як зазначалося вище, здійснити реєстрацію за новим місцем проживання одночасно зі зняттям з реєстрації за старою адресою. Новонароджена дитина має бути зареєстрована за місцем проживання батьками протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження.

    4. Яка відповідальність та покарання за несвоєчасну реєстрацію місця проживання та проживання без реєстрації («прописки») Відповідальність за проживання без реєстрації місця проживання передбачена ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо таке правопорушення вчинене вперше, то воно тягне за собою лише попередження, якщо ж повторно (тобто особою, яку протягом року вже притягали до відповідальності за це), – законом передбачено накладення штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.).

    5. Де реєструватися («прописуватися»), якщо проживаєш в кількох місцях Згідно з ч.10 ст.6 Закону, п.7 Правил реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. Якщо ж особа проживає у кількох місцях, вона «прописується» за власним вибором за однією з цих адрес. Саме за цією зареєстрованою адресою проживання і буде вестися офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції особі.

    6. Скільки коштує реєстрація місця проживання («прописка») та зняття з реєстрації («виписка») За реєстрацію та зняття з реєстрації сплачується адміністративний збір (як зазначалося вище, квитанція про його сплату подається разом з пакетом документів). Відповідно до ст.11-1 Закону за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується:

    - 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати (станом на 2017 р. – 27 грн. 20 коп.) – якщо звернення здійснено у передбачений законом 30-денний строк (тобто без прострочення);

    - 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати (станом на 2017 р. – 81 грн. 60 коп.) – якщо звернення здійснено з пропуском передбаченого законом 30-денного строку.

    При цьому, якщо реєстрація місця проживання здійснюється одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання – адміністративний збір стягується лише за одну адміністративну послугу (тобто окремо сплачувати збір за зняття з реєстрації та ще раз за реєстрацію не потрібно).

    7. У який строк реєструють місце проживання та знімають з реєстрації («прописують» та «виписують»)

    Відповідно до ч.1 ст.6, ч.2 ст.7 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», п.4 Правил реєстрації місця проживання – процедура «прописки» чи «виписки» здійснюється в день подання документів. За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

    Що таке реструктуризація і з чим його «їдять»

    Реструктуризація (розстрочка) заборгованості - добровільні виплати боргів за житлово-комунальні послуги (за утримання житла та комунальних послуг: водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергію, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), рівномірно розподілені на певний термін. Порядок ліквідації заборгованості за житлово-комунальні послуги та квартплату регулюється Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги,спожиті газ та електроенергію» № 554-IV.

    Як оформити розстрочку на комунальні платежі?

    Для того, щоб оплачувати житлово-комунального господарства-рахунки в розстрочку, необхідно укласти з підприємствами - надавачами житлово-комунальних послуг договору про реструктуризацію, згідно з якими буде проводитися щомісячне рівномірне погашення заборгованості та своєчасна сплата поточних платежів за комуналку.

    Який розмір комунальних платежів по розстрочці?

    Загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних рахунків і платежів з погашення реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25% сукупного доходу всіх членів сім'ї, а для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги - 20%.

    На який термін оформляється комунальна розстрочка?

    Заборгованість за ЖКП реструктуризується на термін до 60 місяців в залежності від суми боргу та рівня доходів громадян на дату оформлення розстрочки. Якщо сімейного бюджету не вистачає на повне погашення цієї заборгованості, термін дії договору може продовжується до повного її погашення. Крім того, після підписання договору про реструктуризацію є можливість оформити субсидію на житлово-комунальні послуги.

    Як отримати розстрочку на опалення?

    Порядок і умови надання розстрочки на оплату послуг централізованого опалення (ЦО) визначено постановою Кабінету Міністрів України №630 «Про затвердження Правил Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води и водовідведення та типового договору про Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води и водовідведення ».

    Оформлення розстрочки на опалення дозволяє громадянам користуватися ЦО в зимовий час, а платити рівними частинами протягом року: 50% - в опалювальний період (наприклад, з жовтня по квітень) і 50% - міжопалювальний (з травня по вересень). Розрахунок і розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків вартості за послугу з централізованого опалення здійснюється підприємством, що надає даний сервіс - обігрів житлових приміщень.

    Необхідно звернутися з письмовою заявою до виконавця послуги з централізованого опалення і надати договір на ЦО. Якщо у Вас немає укладеного договору з постачальником послуги, необхідно додати оригінали та копії таких документів:

    • право власності або користування житлом

    • паспорт власника житла

    • ІПН власника житла

    Зверніть увагу, що розстрочка надається особам, які не беруть участі в програмі державного субсидування.

    Як оформити розстрочку на електроенергію?

    Для оформлення угоди на розстрочку комунальних платежів за електроенергію необхідно звернутися в обслуговуючу компанію з повним пакетом документів:

    • громадянський паспорт

    • довідка про присвоєння ідентифікаційного номера

    • довідка про осіб, зареєстрованих в квартирі (форма-3)

    • документ, що підтверджує право власності на житло або право користування житлом

    • довідки про доходи всіх повнолітніх осіб, прописаних в квартирі (для пенсіонера - довідка з управління пенсійного фонду України)

    • якщо особи, зареєстровані в квартирі офіційно не працевлаштовані, це потрібно вказати в заяві і відзначити загальний сукупний дохід сім'ї, а також надати оригінал і копії трудових книжок цих осіб

    Для укладення договору про погашення боргу за світло необхідно буде сплатити 30% заборгованості.

    Чи можна розстрочити борг за воду?

    При виникненні заборгованості за холодне водопостачання (ХВП) і водовідведення можна реструктуризувати (розстрочити) платежі. Це допоможе знизити ризики і наслідки несплати житлово-комунальних послуг. Укладення договору реструктуризації проводиться в розрахунковому департаменті водоканалу при подачі наступного переліку документів:

    • документ, що підтверджує особу

    • ІПН (або сторінки паспорта з відміткою про відмову в його отриманні)

    • документ, що підтверджує право власності або користування житлом (свідоцтво про приватизацію, договір купівлі-продажу, виписка з держреєстру прав власності, ордер, договір найму або оренди і т.д.)

    Основна вимога водоканалу, при наданні розстрочки - дотримання клієнтом узгоджених термінів повернення частин боргу, а також повна і своєчасна сплата поточних нарахувань. В іншому випадку, при несплаті боргу в установлений період, підприємство змушене стягнути його в судовому порядку з урахуванням штрафних, фінансових санкцій та судового та виконавчого збору.

    За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

    Порядок виправлення помилки у свідоцтві про право власності на житло

    Досить частими є випадки, коли при оформленні спадщини нотаріус виявляє помилку у свідоцтві про право власності на житло, і не приймає таке свідоцтво. Або ж самі власники виявляють помилки у своєму свідоцтві про право власності чи іншому правовстановлюючому документі.

    Тому, не втрачає своєї актуальності питання про те, як же виправити помилки у свідоцтві про право власності на житло чи іншому правовстановлюючому документі.

    Слід зазначити, що існує два способи виправлення такої помили:

    • не судовий (шляхом звернення до органу, який видав правовстановлюючий документ),

    • та судовий порядок (шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті).

    Найпростішим варіантом виправлення помилки у правовстановлюючому документі (свідоцтві тощо) є звернення до органу, який видав такий документ з відповідною заявою. У заяві необхідно обов’язково вказати суть виявлених помилок, та додати документи, які підтверджують зазначені помилки.

    Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (технічна помилка).

    Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

    Також судовий порядок встановлення факту належності правовстановлюючого документу залишається єдиним способом усунення перешкод у реалізації прав власника у тому разі якщо у виправленні помилки відмовлено, або орган, який видав документ ліквідовано, а орган в якому знаходиться архівна реєстраційна справа не наділений повноваженнями виправляти такі помилки. Отже, якщо виправити помилку не судовим способом неможливо, необхідно звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

    Зазначена заява розглядається судом у більш спрощеному порядку, порівнюючи з розглядом позовних заяв, а саме в порядку окремого провадження за правилами, встановленими для розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У заяві необхідно обов’язково вказати якими доказами підтверджується той факт, що у правовстановлюючих документах дійсно допущено помилку, а також обґрунтувати з яких причин неможливо виправити помилку в інший спосіб, відмінний від судового.

    Суд розглядає справу про встановлення фактів, якщо:

    • згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян,

    • чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

    • заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

    • а також якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

    До заяви обов’язково необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору. Розмір судового збору для фізичних осіб становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1600 гривень. Отже, за подання в 2017 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 320 грн.

    За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

    Що робити, коли втрачена трудова книга

    На жаль непоодинокими є випадки, коли громадяни втрачають свої документи. Одним із важливих документів громадянина, що підтверджує його трудову діяльність є трудова книжка, а тому при втраті даного документу варто знати як діяти. Трудова книжка – це документ установленого зразка, що підтверджує трудову діяльність особи і служить для встановлення загального, безперервного й спеціального стажу. Зберігається трудова книжка у відділі кадрів підприємства, де працює її власник, і повертається йому у зв’язку із звільненням, виходом на пенсію.

    Якщо трудова книжка (вкладка до неї) стала непридатною (наприклад, обгоріла, розірвалася, забруднилася) або трудову книжку загублено, то в першу чергу потрібно звернутись до свого останнього роботодавця, у якого ви працювали, і запис про який був у вашій трудовій книжці, та написати заяву про втрату трудової книжки. Не пізніше ніж за 15 днів після заяви, а в разі ускладнення – в інші строки, власник або уповноважений ним орган видає працівникові нову трудову книжку з написом «Дублікат», який робиться у правому верхньому куті першої сторінки. Дублікат трудової книжки заповнюється за загальними правилами, а саме: у розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» вносяться відповідні записи за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень) та інших документів. Якщо працівник до працевлаштування на підприємство (останнє місце роботи) вже працював, то у розділі «Відомості про роботу» спочатку вноситься запис про загальний стаж роботи до працевлаштування на це підприємство, який підтверджується записом у його особовій картці за формою. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів без уточнення, на якому підприємстві, в який час і на яких роботах (посадах) працював у минулому власник трудової книжки. У разі представлення працівником відповідних документів (витягів або копій наказів, особових справ, особових карток за формою, особових рахунків, відомостей на видачу заробітної плати та інших документів, засвідчених в установленому порядку, якщо видається довідка про роботу підприємствами або архівними установами, в ній має бути посилання на підстави їх видачі, тобто на номер і дату наказів про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення) загальний стаж записується за окремими періодами роботи в такому порядку:

    — зазначається дата прийняття на роботу;

    — записується назва підприємства (установи, організації), де працював власник трудової книжки, а також посади (роботи), структурного підрозділу, до якого було прийнято працівника. Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на цьому самому підприємстві (в установі, організації), то про це робиться відповідний запис;

    — потім записується дата звільнення, причина звільнення, якщо в поданому працівником документі є такі дані. Записи про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення мають бути підтверджені записом з посиланням на відповідні документи із зазначенням їх назви, дати і номерів. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власникові. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство. Якщо документи не містять зазначених вище даних про роботу в минулому, в дублікат трудової книжки вносяться лише дані, що містяться в документах.

    Якщо трудова загубилась у роботодавця Якщо книжка була втрачена у роботодавця в разі форс-мажору, то створюється спеціальна комісія, за результатами якої створюється акт. У ньому описуються всі періоди роботи, професії та тривалість трудового стажу. Самому працівникові видається дублікат. Якщо ж книжка втрачена по халатності роботодавця, то його притягують до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Загроза штрафу може змусити несумлінного роботодавця повернути книжку, якщо він хотів її використати в своїх цілях.

    Якщо роботодавця не існує Якщо ваш роботодавець вже не існує, тобто компанія ліквідована, потрібно направляти запит в архів, де зберігаються документи цієї організації. Архів видасть довідку, яка буде одним з документів, підтверджуючих ваш стаж. Якщо ж відомостей немає, то можна звернутися в суд, привести двох свідків і представити документи, які можуть, хоч якось підтвердити ваші слова.

    А отже, підсумовуючи вище викладену інформацію, потрібно зазначити, що на теперішній час законодавець чітко визначає порядок стосовно відновлення трудових книжок. Важливим також є те, що даний порядок є максимально спрощеним і тому кожний громадянин, який зіткнувся з такою проблемою, зможе швидко відновити втрачений документ.

    За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

    Відповіді на найбільш часті питання щодо запровадження ЄС безвізового режиму для України

    Адвокат з Чернігівщини допоміг жінці отримати заборгованість по заробітній платі

    У листопаді минулого року до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася жителька м. Прилуки, особа із інвалідністю, для складання позовної заяви та представництва її інтересів у суді щодо стягнення заборгованості по заробітній платі.

    З метою реалізації права клієнта на безоплатну вторинну правову допомогу Ніжинським місцевим центром було призначено адвоката Сергія Денисенка. В інтересах клієнта центру представник позивача звернувся до суду із позовом до підприємства про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 38 890 грн. 74 коп.

    Свої позовні вимоги адвокат мотивував тим, що жінка, пропрацювавши двірником на підприємстві з 05.01.2015р. по 19.03.2015 р., звільнилася за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, про що свідчить відповідний запис у трудовій книжці. За цей період підприємством нарахована сума доходу 4593,81 грн., з яких виплачено тільки 1754,00 грн., тобто сума заборгованості по заробітній платі становить 2839,81 грн. Ні в день звільнення, ні в подальшому підприємство не погасило перед позивачем заборгованість по заробітній платі.

    Після того, як відповідач не з’явився в судове засідання, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області ухвалив заочне рішення та задовольнив позов адвоката в інтересах клієнта центру, де зобов’язав стягнути із підприємства заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 38890 грн. 74 коп.

    Нагадуємо, за отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутися: до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Ніжин, вул. Богуна, 8 (3-й поверх), тел.(04631) 2-40-05);

    до Прилуцького бюро правової допомоги (м. Прилуки, вул. Гімназична, 94 (2-й поверх), тел. (04637) 5-07-70). Окрім того, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

    Назад



    16 Листопада 2017 16:46
    16 Листопада 2017 16:44
    16 Листопада 2017 16:40
    10 Листопада 2017 14:38
    10 Листопада 2017 14:38
    10 Листопада 2017 14:37
    10 Листопада 2017 14:34
    10 Листопада 2017 14:32
    03 Листопада 2017 16:44
    03 Листопада 2017 16:42
    03 Листопада 2017 16:40
    03 Листопада 2017 16:37