У грудні Сергію Петраускасу виповнилося 43. 22 лютого його не стало.

«Це наш друг, побратим, наш брат, з яким ми разом служили, з яким ми ще позавчора були разом на позиціях. На жаль, прилетів снаряд, який розірвався. Попадання було зовсім поряд, дуже тяжко було в цій ситуації врятуватися, хоча всі засоби захисту були на ньому. Це все сталося на позиції», – сказав Олександр Якубенко.

Тіло Сергія Петраускаса привезли до села Більмачівка, де він проживав, вночі. Його зустрічали на колінах живим коридором. Попрощатися з бійцем прийшли кілька сотень людей.

У чоловіка залишилася дружина і троє дітей. Двоє з них неповнолітні. Брат Олександр, теж служить у збройних силах України.

У 2014 Сергій пішов воювати добровольцем, він боронив Луганський аеропорт. У 2017 підписав контракт. Служив у Ічні. У 2020 перевівся до 72-ї окремої механізованої бригади.

«Попадання було прицільне. Цього не можна очікувати, цього не можна зрозуміти. Позиція тиші зараз настільки оманлива, що у будь-який момент може прилетіти», – сказав Олександр Якубенко.

Поховали Сергія в Ічні як військовослужбовця, що загинув у бою. З оркестром, почесною вартою та салютною групою від президентського полку.