1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Під час демократичного волевиявлення Український народ підтвердив і засвідчив прагнення жити в суверенній державі.

Рішення щодо проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта було ухвалено Постановою Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 року. У жовтні того ж року окремою постановою затверджено текст бюлетеня та звернення до народу.

Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України і запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» із двома варіантами відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую».

Спеціальне звернення Верховної Ради України містило заклик до громадян України підтримати Акт проголошення незалежності України: «Співвітчизники! Будьмо єдині в прагненнях наших, в розбудові незалежної державності України! Наша земля пережила багато кривд і страждань, неволі, лихо засівало її – тож 1 грудня сама історія дає нам шанс, можливо останній, стати справжніми громадянами, творцями своєї держави, будівниками «власної хати», де панують «своя правда, і сила, і воля».

Тоді, 1 грудня 1991 року, більше 90 відсотків виборців дали ствердну відповідь на запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». У референдумі взяли участь– 84,18% населення України. Не було жодного регіону, жодного населеного пункту, де ідея незалежності країни не знайшла б підтримки більшості громадян. Втретє за 350 років нашої героїчної і водночас трагічної історії – від Визвольної війни середини ХVІІ століття – Україна здобула самостійність.

Референдум відбувся в усіх 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Автономній Республіці Крим, Києві та Севастополі. У голосуванні взяли участь майже 31,9 мільйона виборців, або 84,18% тих, хто мав право брати участь у референдумі та виборах Президента України (37,8 мільйона громадян).

На підтримку незалежності висловились 28,8 мільйона громадян, або 90,32% тих, хто брав участь у голосуванні.

У Криму ідею незалежності України підтримали 54,19% виборців, у Донецькій області – 83,9% і 83,86% – у Луганській.

У Чернігівській області до списків на голосування було внесено 1 068142 особи; взяли участь у голосуванні — 969638 осіб (90,78%); підтримали незалежність України — 908904 особи, або 93,74% виборців.

Прилуччина була надзвичайно активною у прийнятті рішення:

 Прилуцький район - 96,1 відсотки виборців з 95.8 % , які взяли участь у голосуванні, засвідчили свою громадянську позицію;

Варвинський – 96, 9% взяли участь у голосуванні, проголосували так – 97,5%

Срібнянський – 96% взяли участь у голосуванні, проголосували так – 96%

Талалаївський  - 96% взяли участь у голосуванні, проголосували так – 93 відсотки

Референдум мав імперативний характер, його рішення було загальнообов’язковим та не потребувало окремого затвердження.

За підсумками референдуму були зміцнені правові засади державного суверенітету, створені умови для подальшого розгортання державотворчих процесів у незалежній Україні.

Тільки після 1 грудня 1991 року Україну почали визнавати інші країни світу:

2 грудня — Канада і Польща,

3 грудня — Угорщина,

4 грудня, коли ЦВК підвела підсумки плебісциту, – Латвія і Литва.

5 грудня — Російська Федерація, Аргентина, Болгарія та інші.

США визнали незалежність України 25 грудня 1991 року.

Міжнародне визнання України після референдуму показало, що міжнародне співтовариство розглядає незалежну Україну як запоруку стабільності на теренах колишнього СРСР і гарантію незворотності демократичних процесів у Східній Європі. Вагоме значення у визнанні незалежної України у світі мало те, що країна обрала цивілізований і мирний шлях побудови суверенної держави.

 Напередодні референдуму великий вплив мала небайдужа позиція української інтелігенції, зокрема, пристрасне слово відомої письменниці Ліни Костенко, з яким вона звернулася до громадськості: «Люди! Ось ви в неділю підете до виборчих дільниць, але не думайте, що це ваші кроки. Це вже хода історії!».

На навчанні з відповідальними працівниками апарату, структурних підрозділів райдержадміністрації  рзглянуто питання  "30-а річниця Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України". З інформацією виступила завідувач сектору інформаційної роботи апарату райдержадміністрації Тетяна Мирвода.

Вперше розповідаючи дітям, що таке Незалежність України, її суверенітет, свобода та самостійність, можна почути їхнє щире здивування: «А що, хіба може бути якось інакше?». 

На це запитання 30 років тому наше суспільство дало, без перебільшення, історичну відповідь: інакше бути не може.
1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому понад 90% громадян сказали незалежній Україні «так».

Понад 28 мільйонів голосів стали одним, потужним голосом українського народу, щоб промовити на весь світ: «Ми хочемо й будемо жити у своїй державі – у вільній Україні».

Згодом ми зрозуміємо, що здобуття Незалежності не означає остаточного завершення боротьби. Що її потрібно захищати зі зброєю в руках, ціною власного життя.

Ми робимо це восьмий рік поспіль. Робимо все для настання миру та повернення своїх територій.

Заради майбутніх поколінь та їхніх щирих здивувань: «А хіба може бути інакше, як вільна, єдина та незалежна Україна?». 

 Головне ж сьогодні полягає в тому, що у нас є все необхідне, аби ми стали потужною та конкурентоспроможною країною. І Україна має всі шанси бути саме такою вже незабаром. Але це можливо за однієї простої умови – якщо всі ми разом докладемо для цього свої зусилля.