У райдержадміністрації святкували День вишиванки як одного із символів українського народу.

Вишиванка - символ української сили та сучасна зброя перемоги.

Хтось одягає лише на свято, а хтось щодня; хтось — під костюм, а хтось — під військову форму…та немає жодного українця, який би не носив її у серці.

Сьогодні Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, що не має жодної релігійної чи політичної прив’язки. Свято, до якого може долучитися кожен. Бо такі ми, українці, раді усім, хто йде до нас з миром. Справжнім, а не «русским».

На чистому полотні стібок за стібком, хрестик за хрестиком.

Як із початком цинічної російської збройної агресії в Криму та на сході Україні в 2014 рок, так й після широкомасштабної збройної агресії та вторгнення росії в Україну в 2022 році, українська вишита сорочка стала символом української сили, ознакою сміливості - сучасна зброя проти ворога.

Одягти вишиванку в 2014 році на Донбасі було небезпечно — це означало сказати «Я відстоюю свою землю. Це моя земля!» Так само це небезпечно робити й зараз на тимчасово захоплених росією територіях України.

І в наш час переселенці, що покидали окуповані землі Донецької та Луганської областей, перетинаючи блокпости, також намагались вивезти свої вишиванки: одягали їх навиворіт, зверху надягали светри й таким чином вивозили з окупації. Здавалося б, нащо ризикувати здоров’ям, можна ж потім купити нову сорочку. Та український характер інакший — він про «не здамся», «буду стояти до кінця», «дух міцнійший, ніж тіло», «Україна буде вільна».

У 2015 році кримські татари, які на День вишиванки одягнули українські вишиті сорочки, були затримані російськими спецслужбами і звинувачені в підготовці терористичного акту. З того часу по всій Україні люди започаткували десятки різний акцій. Однією з таких стала «Подаруй вишиванку захиснику».

Вона зародилась в 2015 році, ідея належить Олександру Ткачуку. Нині багато військових одягають вишиті сорочки й вважають, що це є своєрідна вишита броня і захист. У рамках цієї акції відгукнулося багато вишивальниць, громадських організацій, активістів і не одна сотня сотень сорочок була передана на фронт.

Нині вишиванка є символом, який об’єднує українців за політичними, релігійними поглядами, за мовною ознакою. Саме тому вона є сучасною зброєю проти ворога. Дуже важливо усвідомлено носити вишиту сорочку, адже значення вишиванки є дуже глибоким. Вона є символом української нескореності, свободи, солідарності з українцями іноземців, які цього дня також одягають вишиті сорочки, аби висловити свою підтримку, що вони на українській стороні в протистоянні з рф. Допоки українські жінки вишиватимуть сорочки, вкладаючи в них свою душу, а українські воїни одягатимуть їх — Україна непереможна!

Здавна українська вишиванка служила як прикрасою так і оберегом, а ще й своєрідним документом, за яким можна було визначити з яких країв родом власник вишиванки.

Цьогоріч 19 травня в Україні відзначають День вишиванки - символу приналежності до роду та нації, ознаки українськості, яка вирізняє українця у багатомірному, багато-вбраному глобалізованому світі.

Існують безліч різновидів орнаментів, що утворювались протягом століть на теренах України. Різномаїття українських вишивок просто вражає. Не знайдеться мабуть ні одна країна на карті світу, щоб мала таку багатогранну культуру вишитого одягу.

Залежно від території виділяють цілий ряд видів реалізації вишивок: вишиванка середньої Наддніпрянщини, Полтавська вишиванка, Волинська вишиванка, Сіверщина та Чернігівщина, вишиванка Полісся, вишиванка Буковини, вишиванка Покуття, Гуцульська вишиванка, Бойківська вишиванка, Закарпатська вишиванка, Лемківська вишиванка, стрій вишиванок Слобожанщини.

У Чернігівському регіоні полюбляли "побавитись" над гарною сорочкою, тож вишивали дуже дрібними стібками, що додавало вишиванці надзвичайного вигляду. Візерунок виконували білими нитками з кольоровими елементами, орнамент мав рослинний або ж абстрактний вигляд. Тут також традиційною є і вишиванка з бісером.