МИКОЛА КОСТОМАРОВ – КЛАСИК УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ

Микола Іванович Костомаров – великий український історик, громадсько-політичний і культурний діяч, критик, видатний етнограф і фольклорист, яскравий публіцист та талановитий письменник.

Микола Костомаров був одним з перших істориків в Російській імперії, хто спробував концептуально обґрунтувати право українського народу не тільки на свою особливу історію, а й на окрему етнічність. Висунута ним теорія "двох начал" багато в чому ідеалізувала історію українського народу, зображуючи українське суспільство як споконвічно демократичне, волелюбне і побудоване на основі народовладдя.

Заслуги Миколи Івановича Костомарова для становлення вітчизняної історичної науки взагалі неможливо переоцінити. За довгі роки кропіткої роботи Костомаровим були написані десятки найважливіших фундаментальних праць з історії України та Росії. З-під його пера вийшли сотні статей і нарисів, кожен з яких і зараз має абсолютну наукову цінність. Микола Костомаров чимало часу приділяв суспільно-політичній діяльності, результатом якої стало створення знаменитого Кирило-Мефодіївського товариства, яке мало неабиякий вплив на зародження масового громадського руху в Україні.

Служіння народові було головним змістом життя і праці Миколи Івановича Костомарова. Його роботи – це енциклопедія знань, характерів, життєвих доль визначних і простих людей, які виявили себе в історії. Історіографічна портретна галерея Миколи Костомарова налічує тисячі постатей – від простих трудівників, козаків, міщан, до князів, королів, царів, через образи яких автор показує історію України. Значну увагу приділяв він також змалюванню біографій культурних та релігійних діячів України, серед яких Григорій Сковорода, Петро Могила, Симеон Полоцький та інші. Можливо тому, що й сам був людиною глибоко віруючою, ходив до храмів на богослужіння і подовгу та щиро молився.

Микола Костомаров відомий також, як один з організаторів краєзнавчого руху та народознавчих і краєзнавчих досліджень, пов`язаних в першу чергу з регіонами України. Взагалі то вчений усе своє життя був нерозривно пов`язаний з Україною. Тут він вступив до Харківського університету, де під впливом українських фольклорних збірників захопився збиранням та вивченням народної поезії. Саме на Україні, у живописному куточку Прилуччини – с. Дідівці Микола Іванович провів одні з кращих десяти років свого життя. Тут він, після довгих десятиліть розлуки, обвінчався зі своєю коханою Аліною Крагельською. І саме у Дідівцях на повну силу розкрився талант поета і письменника, драматурга й публіциста Миколи Костомарова. Саме тут він працював над своїми знаменитими монографіями про імператрицю Анну Іоанівну, «Руїна», «Мазепа і мазепинці», писав драму «Еліни Тавриди», повісті «Чернігівка», «Сорок років».

Доля надзвичайно щедро наділила Миколу Івановича різними талантами. Окрім заняття історією, яка була сенсом всього його життя, він володів 10 мовами, тож серед його спадщини є переклади відомих творів зарубіжних письменників, серед яких Байрон та Шекспір. Ім`я вченого було також добре відоме в Англії, Німеччини та Франції.

На честь великого історика названі вулиці в містах Харкові, Львові, Рівному, Дубно, Коломиї, Севастополі, Львові та в селі Юрасовка Воронезької області, де народився вчений.