back

Припинення шлюбу

04 вересня 2020

Іноді сімейні пари не уживаються. Люди раптом розуміють, що вони більше не хочуть нічого робити для збереження свого шлюбу. У цей момент і виникає думка про розлучення. Розлучення – це судова дія між одруженими людьми, спрямована на розірвання шлюбних відносин. Розлучення – важкий час для всіх, хто в нього залучений, але, в той же час, розлучення – річ тонка і копітка. Прилуцький міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (надалі – відділ ДРАЦС) звертає увагу на порядок та підстави припинення шлюбу, оскільки дане питання є досить актуальним в наш час.

Отже, припинення шлюбу є юридичним фактом, із яким закон пов’язує важливі правові наслідки. В разі припинення шлюбу припиняються особисті та майнові правовідносини подружжя. В той же час припинення шлюбу може слугувати підставою виникнення інших правовідносин, нових особистих та майнових прав колишнього подружжя.

Так, особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, а другий з подружжя не може їй у цьому перешкоджати. Якщо шлюб припинився внаслідок смерті одного з подружжя, то інший має право на визначення своєї частки у спільному майні та право на спадкування щодо майна померлого. Із припиненням шлюбу пов’язане набуття особою права на повторний шлюб тощо.

Усі ці обставини свідчать про важливість визначення питань, які стосуються підстав, порядку та процедури припинення шлюбу. Відповідно до законодавства, стаття 104 Сімейного кодексу України (надалі – СК), шлюб припиняється за однією з двох підстав:

а) внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим;

б) внаслідок розірвання шлюбу.

Якщо шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, припинення шлюбу не потребує спеціального оформлення. Відповідні права та обов’язки в цьому випадку виникають або припиняються внаслідок самого факту смерті або оголошення особи померлою. Реєстрація смерті, яка проведена відповідно до цивільного законодавства, і отримання свідоцтва про смерть є достатнім підтвердженням припинення шлюбу. Якщо особа оголошена померлою, то правовою підставою виникнення юридичних наслідків є відповідне рішення суду щодо оголошення особи померлою, яке набрало чинність. У житті можуть виникнути певні колізії між двома вказаними вище різновидами припинення шлюбу. Це може статися у випадку, якщо подружжя (один з нього) звернулося до суду із заявою (позовом) про розірвання шлюбу, а потім один із подружжя помер. Новий Сімейний кодекс України вирішує цю колізію таким чином: якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті (ч. 3 ст. 104 СК); якщо у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання (ч. 4 ст. 104 СК). Вирішення цього питання має значення для визначення підстав та порядку припинення шлюбу в такій складній ситуації. Як видно з наведеного, головним є визначення дня смерті одного з подружжя - до набрання чинності рішенням суду або безпосередньо у сам день набрання чинності судовим рішенням. У першому випадку припинення шлюбу підтверджується свідоцтвом органу ДРАЦС щодо смерті особи, а в другому - відповідним рішенням суду щодо розірвання шлюбу.

В ч. 2 ст. 104 СК України закріплюється друга підстава припинення шлюбу як сімейного союзу дружини та чоловіка - розірвання шлюбу. Згідно з законом розірвання шлюбу має місце у випадках, коли подружжя або один з них не вважають за можливе подальше збереження шлюбу і бажають його розірвати. Реєстрація розірвання шлюбу за заявою подружжя передбачає особисту присутність кожного з них у відділі ДРАЦС. Водночас така реєстрація може бути проведена за відсутності одного з подружжя, якщо він через поважну причину (тяжка хвороба, тривале відрядження, проживання у віддаленій місцевості тощо) не може з’явитися до органу ДРАЦС. Однак при цьому від імені цієї особи має бути подана заява про її згоду на розлучення з проханням розірвати шлюб без неї. Шлюб розривається у судовому порядку, якщо один із подружжя, які не мають дітей, не дає згоди на це або коли дружина і чоловік мають спільних неповнолітніх дітей. Судом мають також розглядатися справи про розірвання шлюбу, якщо місце проживання одного з подружжя невідоме.

Встановлення моменту припинення шлюбу у разі його розірвання має дуже важливе правове значення, оскільки саме з цього часу між подружжям припиняються особисті та майнові правовідносини, що виникають від дня державної реєстрації шлюбу в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Часто люди розчаровуються в шлюбі занадто швидко. Іноді дійсно немає шансів зберегти сім’ю. Але важкі часи бувають у будь-яких відносинах і кожен по різному вирішує це питання. В будь-якому випадку найкращим вибором буде такий, який зробить обидві сторони щасливими і дасть можливість влаштувати своє подальше життя найкращим способом. Але розлучення завжди буде однією з найбільш жорстких речей, які може пережити людина.

Водночас, розірвання шлюбу не вирішує інші «внутрішньо-особистісні» питання традиційного супутника розлучення – конфлікту, найчастіше на майновому ґрунті і щодо долі дітей. І суд, як правило, вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

За інформацією Прилуцького міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області

https://legalaid.gov.ua/