Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія - http://pladm.cg.gov.ua/old

18 січня 2017

Шановний Павло, щотижня залюбки читаю Ваші консультації з конкретними порадами і вирішила сама звернутись із запитанням.  Через 2 місяця я готуюсь стати мамою. Про послугу реєстрації народження у пологовому будинку вже знаю. Знайомі розповіли, що додатково можна отримати «пакунок малюка».  Можете більш детально про нього розповісти? 

                                                                                  Світлана Гончарова

 

Що таке «Пакунок малюка»?

«Пакунок малюка» —  це одноразова натуральна допомога у вигляді набору необхідних речей для новонародженої дитини. Загальна вартість набору становить не більш як 5 тис грн. Отримання цієї допомоги не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні.

 

Хто має право отримати  таку допомогу?

Отримати допомогу «пакунок малюка»  мають право як громадяни України,  так  й іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину. Безпосередніми отримувачами допомоги є мати, батько, родичі або патронатний вихователь новонародженої дитини.

 

Патронатний вихователь  отримує «пакунок малюка» у випадку, коли батьки чи родичі відмовились від новонародженої дитини в пологовому будинку або якщо у матері новонародженої дитини виникли ускладнення при пологах чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною .

 

Що входить до набору?

До набору входить все, що необхідно для новонародженої дитини: підгузки, вологі серветки, пелюшки, бодіки, шапочки, штани-повзунки, чоловічки, шкарпетки, термометри для води та для тіла, ножиці, ковдра, підковдра, матрац, розвиваючі іграшки, рушник, мило-шампунь, крем і коробка-колиска.

 

Деталізований перелік та кількість дитячих товарів  визначено наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 «Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини».

 

Коли надається допомога?

Видача допомоги «пакунок малюка» здійснюється безпосередньо у  пологовому будинку під час народження/виписки новонародженої дитини або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня її народження.

 

Патронатному вихователю може бути видано «пакунок малюка», якщо він забрав новонароджену дитину з пологового будинку протягом місяця з дня народження. 

 

Якщо на день виписки з пологового будинку «пакунок малюка» був  відсутнім, отримувачу необхідно подати заяву до  місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення  про забезпечення такою допомогою.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Друзі, кохайтесь! Створюйте щасливі родини та народжуйте здорових, прекрасних дітей!

Доброго дня, Павле Дмитровичу! Хочу звернутися до  Вас за порадою. Я довго судилася і нарешті виграла суд про визнання права власності на квартиру. Отримала рішення і тепер не знаю куди звернутися. Я  людина похилого віку і мені складно самій розібратися в законах. Прошу, поясніть, що робити з цим рішенням  суду?

Любов Крива

 

Для того щоб уникнути плутанини, перш за все  хочу пояснити, що таке державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.  Це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

 

Які права підлягають  державній реєстрації?

В нашій державі обов’язковій державній реєстрації прав на нерухоме майно підлягають:

  • право власності;
  • речові права, похідні від права власності такі як право користування (сервітут),   право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій), іпотека тощо;
  •  право власності на об’єкт незавершеного будівництва.

 

До кого необхідно звернутись?

Сьогодні державну реєстрацію, зокрема права власності на об’єкти нерухомого майна (квартиру) здійснюють:

  • виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
  • акредитовані суб’єкти;
  • нотаріуси.

 

Які документи необхідно подати для державної реєстрації права власності?

Для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду необхідно подати такі документи:

  • паспорт та податковий номер;
  • рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно або ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди з оригіналом підпису секретаря та мокрою печаткою;
  • квитанція про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

           

Як довго чекати?

Загалом державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться  протягом 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав і становить 190 грн.

 

За бажанням особи, реєстраційні дії можуть вчинятись у менші строки, але доведеться сплатити додатково. За реєстрацію протягом 2        робочих днів – 1920 грн, за реєстрацію протягом 1 робочого дня – 3840 грн, а якщо протягом 2 годин – 9600 грн.

             

Чи можуть відмовити у державній реєстрації прав?

Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить  перелік  обставин через дію яких, може бути відмовлено у державній реєстрації прав. Наведу декілька з них:

  • заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Законузаява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
  • подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом;
  • подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно;
  • наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
  • наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
  • заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

 

Який результат розгляду поданих документів?

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

 

Після проведення реєстраційних дій та внесення відповідного запису до Державного реєстру прав, формується витяг з такого реєстру, після чого реєстратор/нотаріус роздруковує витяг без використання спеціальних бланків з проставленням підпису та печатки. Тобто витяг з реєстру, що підтверджує проведення реєстрації права власності.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Доброго вечора! Ми з нареченою плануємо одружитись навесні. Щоб не опинитися серед сімейних пар,  які сваряться через кожну копійку, хочемо укласти шлюбний договір. Знаю, що така практика для України є новою, тому  розкажіть, будь ласка, про неї більш детально?

                        Артем Миколайчук

На диво багато українців не знають, що у 1992 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім'ю України», де вперше було зафіксовано таке поняття, як шлюбний договір. Однак цей вид договорів поки що не набув достатньої популярності серед українських родин. Минулого року такий договір підписали всього 2 544 подружжя, а це трохи більше 1% від кількості укладених у 2018 році шлюбів.

 

Як укладати шлюбний договір?

Шлюбний договір укладається у письмовій формі в 3 примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. Хочу зауважити, що перед оформленням документів нотаріус повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки.

 

При цьому, договір  може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже одруженою парою. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення.

 

Що може бути внесено у договір?

Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов'язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад: 

  • визначення  майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі;
  • визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
  • встановлення  порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу;
  • встановлення порядку користування майном та житлом;
  • право на  утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів;
  • інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).

 

У договорі, як правило, не прописуються конкретні суми, а все обчислюється в процентному співвідношенні. Водночас, українським законодавством заборонено регулювання шлюбною угодою особистих відносин між подружжям, а також особистих відносин між батьками і дітьми.

 

Скільки діє шлюбний договір?

 

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов'язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.      

 

Чи можна змінити умови договору ?

 

Звісно можна, але  хочу попередити, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна двома шляхами:

 

  1. якщо обидва з подружжя  бажають змінити умови шлюбного договору, вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою
  2. на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

 

За яких умов шлюбний договір може бути розірваний або визнаний недійсним?  

 

Процедура така сама, як і для внесення змін до договору, тобто  припинення дії шлюбного договору відбувається за таких підстав:  

 

  1. відмова подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса;
  2. розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду.

Одностороння відмова від шлюбного договору також не допускається.

 

Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору  повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення . Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Зі свого боку додам: особисто я радив би подружнім парам і тим, хто лише планує одружитися, не нехтувати таким інструментом, як шлюбний договір. Адже яким би не було сильним кохання в день весілля, ніхто не застрахований від життєвих змін. Підписання контракту дає чітке розуміння, з чим залишиться кожен з членів подружжя після розлучення. А у багатьох випадках саме договір стає реальним механізмом зберегти власність у разі виникнення претензій, котрі стосуються боргів одного з подружжя.

 

Так само на випадок розлучення договір може містити умови утримання дітей, терміни і розмір виплат. А аліменти в такому випадку стягуватимуться на підставі виконавчого напису нотаріуса без необхідності довгої судової тяганини.

 

Мін’юст зробив усе можливе, щоб зробити одруження простим і комфортним. Однак слід пам’ятати, що шлюб - це не забавки, а серйозний крок, тож ставитися до нього треба відповідально.

 

Доброго дня! Ми з дружиною виховали двох дітей, нині вони вже дорослі і живуть окремо,  але  нам хочеться подарувати любов та тепло дитині з дитячого будинку. В Інтернеті міститься багато різної інформації, однак немає розуміння, що за чим робити,  куди звертатися та які документи необхідно зібрати?  Буду вдячний за поради.  

 З повагою, Сергій Стеценко

 

Що таке усиновлення?

Згідно з українським законодавством усиновлення  - це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).  

 

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як: 

  • діти-сироти;
  • діти, позбавлені батьківського піклування;
  • діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

 

Хто може бути усиновлювачем?

Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:

  • дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
  • особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;
  • подружжя;
  • особи, які проживають однією сім'єю;
  • якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

 

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

 

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?

Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Крім того,  переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

 

Як стати на облік потенційним усиновлювачам? 

Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей.  Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам

потрібно подати:

  • заяву про взяття на облік як  кандидатів в усиновлювачі; 
  • копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;
  • довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;
  • копію свідоцтва про шлюб  (якщо заявники перебувають у шлюбі);
  • висновок про стан здоров'я кожного заявника; 
  • засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);
  • довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
  • копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

 

Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства,  проводить бесіду із заявниками,  складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

 

На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити

У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.

Суд своїм рішенням може постановити  проведення усиновлення без дозволу органу опіки і піклування,  якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Роз'єднання братів і сестер при  усиновлені, не допускається.

 

Як звернутися до суду?

Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.  Також до заяви додаються:

  • копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
  • медичний висновок про стан здоров’я заявника;
  • довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
  • документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
  • інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються  заявником.

*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

 

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення? 

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

 

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років.

Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються  умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Павло Дмитровичу, роз’ясніть, будь ласка, як стягнути аліменти з колишнього чоловіка? Ми не проживаємо разом понад один рік, батько дитину майже не бачить та матеріально не підтримує. Дякую за відповідь.

Світлана Корнєєва

    Що треба зробити для виплати аліментів?

         Є два способи: мирним шляхом та в примусовому порядку.

            Так, сторони між собою домовляються щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку. Дана домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання домовленостей батьки дитини можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини.

            Також один із батьків  може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

            У разі відсутності домовленостей  один із батьків може звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів.

            В подальшому стягувач аліментів може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу.

                        

Чи потрібно підписувати якісь папери?

            Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. 

            Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

            У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

 

Як стягнути аліменти у судовому порядку?

            Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми.

            Справи розглядаються  місцевими судами за місцем проживання чи реєстрації відповідача.

            Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,   індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

            У разі видачі судом виконавчого документу, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити/подати заяву разом із оригіналом  виконавчого документу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця. 

 

Яким може бути розмір аліментів?

           

Мінімальний гарантований  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

            Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів.

            У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:

віком до 6 років:

  • з 1 січня– 1626 грн;
  • з 1 липня – 1699 грн;
  • з 1 грудня – 1779 грн

віком від 6 до 18 років:

  • з 1 січня – 2027 грн;  
  • з 1 липня – 2118 грн;
  • з 1 грудня – 2218 грн

            Однак є виключення. Якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.

            Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

 

Коли  призначається державна допомога?

Тимчасова допомога призначається у разі, якщо:

  • рішення суду  про  стягнення  аліментів не виконується  у  зв'язку  з  ухиленням  від  сплати  аліментів  або відсутністю  у  боржника коштів та іншого майна, на які за законом може  бути звернено стягнення;
  • стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває у місцях позбавлення волі, якого визнано недієздатним, або він перебуває на строковій військовій службі;
  • місце проживання (перебування) одного з  батьків  не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соцзахисту населення за місцем проживання (перебування):

  • заяву;
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • інші документи.

            Розмір  тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50%  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та  середньомісячним  сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

                       

Чи можливо стягнути аліменти за минулий час?  

            Так, законодавством передбачені випадки, коли аліменти можна стягнути за минулий час, але не більше ніж як за 10 років та окремі підстави, коли аліменти стягуються за весь час.

Як виконується рішення суду?

            Після набрання рішення суду законної сили,  стягувач подає до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю заяву та виконавчий лист. На підставі цих документів виконавець відкриває виконавче провадження.

            До пред’явлення на примусове виконання виконавчий документ про стягнення аліментів може бути самостійно надісланий стягувачем за місцем роботи боржника.    

Під час виконання у примусовому порядку виконавець вживає заходи примусового виконання. Якщо боржник працює або отримує пенсію державний виконавець виносить постанову, яку направляє за місцем роботи боржника або за місцем отримання пенсії для утримання аліментів.

Якщо є заборгованість виконавець робить відповідний розрахунок та зобов’язаний повідомити про нього стягувача і боржника. У разі якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:

  • відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;
  • майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується.

Якщо боржник ухиляється від виконання рішення та має заборгованість, виконавець застосовує до нього санкції та обмеження встановлені законом. У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.

 

Яка відповідальність боржника за несплату аліментів?

            Завдяки дії розроблених Мін’юстом законів #ЧужихДітейНеБуває, до неплатників аліментів  застосовуються ряд обмежувальних заходів.

            Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:

            • виїзду за межі України;

            • керування транспортними засобами;

            • користування зброєю;

            • полювання.

Крім того, передбачені обмеження щодо перебування на державній службі. Також  боржник з аліментів  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Не менш дієвим є запровадження фінансових санкцій, передбачено штраф за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:

• понад 1 рік – 20%;

            • понад 2 роки – 30%;

            • понад 3 роки – 50%

            Також, в законах ми передбачили відповідальність для неплатників аліментів у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

 

Від себе можу додати: пакет законів #ЧужихДітейНеБуває дійсно працює, про що свідчать результати за 2018 рік,  коли боржники сплатили 4,6 млрд грн аліментів на користь 555 тис дітей та майже 50 тис документів  було відкликано через відсутність претензій до боржника.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Доброго дня, пане Міністре. Через місяць чекаємо з дружиною на первістка, хочемо дізнатися як отримати свідоцтво про народження та зареєструвати місце проживання дитини?   

Іван Самойлов

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в органі ДРАЦС за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження дитини (усною або письмовою) подається:

  • паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
  • документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
  • паспорти батьків або одного з них;
  • документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 
  • за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

Мін’юст створив умови для максимального спрощення  доступу громадян до адміністративних послуг. Найпопулярнішою послугою була і залишається видача свідоцтва про народження безпосередньо у пологових будинках. У 2018 році  батьки понад 162 тисяч немовлят скористалися цією послугою.

 

Інформація про заклади охорони здоров’я, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції https://minjust.gov.ua.

 

Як зареєструвати місце проживання новонародженої  дитини?

Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження. Дитина віком до 10 років може бути зареєстрована за адресою лише одного з батьків.  При цьому, згода власника або інших осіб, які проживають на цій житлової площі, не потрібна.

 

Де здійснюється реєстрація місця проживання?

Реєстрація місця проживання здійснюється органами місцевого самоврядування або у «Центрі надання адміністративних послуг».

 

За бажанням батьків документи можуть бути подані органам ДРАЦС під час проведення державної реєстрації народження дитини.

 

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини також може здійснюватися на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

 

У разі звернення осіб, місце проживання яких не зареєстровано, осіб, які вимушені були залишити місця проживання з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і не мають можливості зареєструвати новонароджену дитину, рішення про призначення допомоги при народженні дитини приймає орган соціального захисту населення на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за місцем фактичного проживання сім’ї.

 

Які документи потрібні?

  • письмова заява встановленої форми;
  • свідоцтво про народження дитини (оригінал і копія);
  • паспорт того з батьків, за яким визначено місце реєстрації дитини (оригінал і копія);
  • квитанція про сплату адміністративного збору.

Де отримати документи?

Якщо документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подавалися до органу ДРАЦС або до органів соціального захисту населення, оформлена органом реєстрації довідка про реєстрацію місця проживання дитини повертається до відповідного органу ДРАЦС або за бажанням того з батьків (представників), хто подавав заяву, може бути видана у відповідному органі реєстрації, центрі надання адміністративних послуг, надіслана поштою, про що робиться відповідна відмітка в даних про новонароджену дитину.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Вітаю! Після звільнення з роботи мені не виплатили частину коштів, які я заробила. Як мені їх повернути і чи понесе колишній роботодавець за це відповідальність?

Іванна Рокитянська

В Конституції України зазначено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.  Стягнення боргів із заробітної плати на користь працівників є одним із ключових завдань Міністерства юстиції України.

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

Законодавством встановлений обов’язок роботодавця провести повний розрахунок з працівником в день його звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

У разі наявності спору між роботодавцем та працівником про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець повинен виплатити не оспорювану суму.   

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату в позасудовому та у судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Якщо працівник  самостійно не врегулював розбіжності у переговорах з роботодавцем,  трудовий спір підлягає розгляду комісією по трудових спорах (у разі її створення). Строк звернення працівника із заявою до комісії  не обмежений. Комісія розглядає  спір у 10-денний строк з дня подання заяви.

Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати  третя особа,  в тому числі адвокат.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у  3-денний строк.  

Який  порядок виконання рішення комісії по трудових спорах?

У разі невиконання роботодавцем рішення комісії по трудових спорах працівникові цією ж комісією видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. Однак, посвідчення не видається, якщо працівник чи роботодавець звернувся із заявою до суду.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше  3 місячного строку до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, виконавець виконує рішення комісії у примусовому порядку.

Як  звернутися до суду, якщо у позасудовому порядку владнати питання не вдалось?

Для стягнення заборгованості по заробітній  платі працівник може звернутися до суду в порядку:

  • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
  • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Термін звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежений.

 

 

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

  • перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
  • підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження та у разі її задоволення видає судовий наказ.

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання (п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу)  судовий наказ набирає законної сили.

 Як виконується рішення про стягнення заробітної плати?

Після набрання судовим наказом законної сили стягувачу необхідно подати його до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для здійснення примусового виконання.

Що зробив Мін’юст для вирішення питання невиплати заборгованої ЗП?

Активізував роботу системи виконання судових рішень. У 2018 році ми розпочали масштабну інформаційну кампанію по стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

В рамках кампанії було створено публічний електронний реєстр підприємств-боржників із виплати заробітної плати: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, де кожен охочий зможе перевірити чи сплачує конкретне підприємство зарплату своїм працівникам.  

Крім того, Мін'юст запустив в усіх регіонах штаби з контролю виконання рішень про стягнення заборгованості. У найбільш проблемних областях розпочали роботу окремі мобільні групи. У кожному регіоні створено #ДошкуГаньби злісних неплатників заробітної плати.

 

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Доброго дня, пане Міністре! Перебуваючи за кордоном під час новорічних свят, зі мною трапилася неприємна історія - в мене викрали закордонний паспорт. Згодом все відновила, але я дуже перенервувала, тому що не знала, що робити та куди звертатися. Розкажіть, будь ласка,  як правильно діяти в такому випадку?  

Людмила Поліщук

Згідно з чинним законодавством паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу та  підтверджує громадянство України. На жаль, втрата паспорту чи інших документів за кордоном неприємна ситуація, але не потрібно панікувати.

 

Що потрібно зробити у разі втрати паспорту за кордоном?

Перш за все необхідно знайти найближче відділення поліції та написати заяву про втрату паспорту.

Якщо ви не розумієте місцевої мови та не володієте англійською,  зателефонуйте до українського посольства чи консульства, щоб вони пояснили поліції ситуацію.

У поліції вам мають видати документ, який підтверджуватиме, що  ви дійсно звертались із такою заявою.  

Далі, зробіть дві фотографії портретного типу

Наступний крок – це звернення до закордонної дипломатичної установи, тобто до українського посольства чи консульства.

 

Що робить посольство чи консульство?

У посольстві або консульстві видають посвідчення особи на повернення в Україну. Для цього заявнику необхідно подати наступні документи:

  • заява;
  • документ, виданий компетентними органами держави перебування, що підтверджує факт звернення особи з приводу втрати документа;
  • інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу заявника, встановити його місце проживання в Україні та підтвердити належність до громадянства України;
  • дві фотокартки;
  • квитанція про сплату консульського збору.

 

Якщо разом із паспортом викрали всі гроші, що буде засвідчено документом з поліції, збір може не стягуватись.

 

Також хочу зазначити, що посвідчення особи на повернення в Україну може бути видано особам без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у разі втрати ними під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

 

Який строк виготовлення посвідчення?

Посвідчення особи на повернення в Україну видається протягом одного робочого дня з дня одержання  закордонною дипломатичною установою України  підтверджуваної інформації з бази даних про особу та її громадянство за місцем проживання в Україні. Отримавши цей документ, ви можете безперешкодно повернутись додому.

Однак, якщо особа, яка заявила про втрату документа, знайде його, вона зобов’язана протягом доби здати знайдений документ для знищення найближчому українському посольстві чи консульстві.   

 

Насамкінець,  хочу дати кілька порад тим, хто планує подорож за кордон:

  • Занотуйте собі контакти українського посольства або консульства в країні перебування. Контакти всіх консульств можна знайти на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/embassies.
  • Зробіть ксерокопію своїх документів і зберігайте їх окремо від оригіналів.
  • Ніколи не залишайте свої документи під заставу та не передавайте їх третім особам.
  • Вивчіть місцевою мовою декілька фраз, які допоможуть зрозуміти місцевим жителям, що ви потребуєте допомоги.

 

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями вже в Україні?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

Доброго дня! Ми з моєю коханою дівчиною хочемо одружитись якнайшвидше, але проблема в тому, що ми проживаємо в різних містах. Скажіть, що нам робити, куди подати документи  і чи обов’язково для цього чекати місяць?

Володимир Волков

 

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю. А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

 

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

 

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС. При цьому, немає жодного значення, де зареєстровані закохані, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті. Крім того, заяву про державну реєстрацію шлюбу можна подати в сучасних офісах європейського зразка  «Open Space», які надають послуги у сфері ДРАЦС. За ініціативи Мін’юсту такі офіси працюють по всій Україні.

 

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім  паспортного документа іноземця необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути консульська легалізація або апостиль.

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя.

У випадку, якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.

 

Чи обов’язково одружуватись у приміщенні ДРАЦСу?  

За загальним правилом шлюб реєструється у приміщенні органу ДРАЦС, проте, за заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу ДРАЦС.

Ми вирішили  відійти від старих радянських норм та спростити життя українців. Ще у 2016 році Мін’юст запустив пілотний проект «Шлюб за добу». Нині усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

Крім того, перевагами   цього проекту є:

 

  • реєстрація шлюбу в місці, обраному жінкою та чоловіком;
  • відсутність необхідності звернення в ДРАЦС;
  • залучення до організації реєстрації шлюбу  інших суб'єктів господарювання.

З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на кінець грудня 2018 року було проведено 52 445 реєстрацій шлюбів.

 

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу» необхідно звернутися до одного з  організаторів у вашому місті.

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

 

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

 

У Чернігівській області одружитися за добу можна звернувшись до відповідного підприємства-організатора. У м. Чернігів до комунального підприємства «Міський Палац культури імені В’ячеслава Радченка» Чернігівської міської ради (м. Чернігів, вулиця І. Мазепи, 23); м. Ніжин - комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» (м. Ніжин, вулиця Небесної сотні, 14, ); м. Корюківка – комунального підприємства «Благоустрій» Корюківської міської ради (м. Корюківка, вулиця Галини Костюк, 16).

 

Кохайтеся, а про документи подбає Мін’юст!


 

 

Пане Міністре, вітаю Вас! Напередодні новорічних та різдвяних свят хочу поїхати з дитиною на відпочинок за кордон, але колишній чоловік крім того, що не платить аліменти, так ще й відмовляється надати нотаріальну згоду на виїзд дитини за кордон. Я чула, що є якісь умови для виїзду з дитиною за кордон без його згоди. Будь ласка, поясніть!  

Вікторія Іванова

Завдяки другому пакету законів  #ЧужихДітейНеБуває  діти мають  можливість безперешкодно виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється  тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно  звернутися до органів державної виконавчої служби Мін’юсту або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів.  Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Вивезти дитину за кордон для подорожі або навчання може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена  мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Для цього потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

 

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковою.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

 

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Мій чоловік, коли вип’є, піднімає на мене руку. Спершу думала, що цього більше не повториться, але за останній рік він мене бив мало не щомісяця. Що мені робити?

Ольга

 

Перш за все, хочу порадити Вам і всім громадянам, які зазнають насильства, в жодному разі не мовчати. Агресор не одумається і не втихомириться. Чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.

Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому разом з народними депутатами було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

Стосовно кривдника може бути винесено терміновий заборонний припис, який зобов’язує залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи терміном до 10 днів.

Інші можливі механізми захисту від домашнього насильства – обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників. Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.

Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. Але дані норми почнуть діяти з 11 січня 2019 року.

 

Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:

  • уповноважених підрозділів органів поліції,
  • загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,
  • служби у справах дітей за місцем свого проживання,
  • скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас виникнуть питання з цього приводу - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах всієї України. Там ви зможете отримати консультацію і правовий захист.

Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України

Зараз багато наших громадян проживають на Тимчасово окупованій території України (ТОТУ). Вони створюють сім'ї, народжують дітей. Проте мало хто з них отримує свідоцтва про народження для своїх діточок, народжених після 01.03.2014, згідно з українським законодавством. Відбувається це переважно через незнання процедури реєстрації народження.

Так яким чином це можна зробити?

1. Звернення до органу Державної реєстрації актів цивільного стану. Одразу ж хочу наголосити на тому, що це має бути не якийсь конкретний , а будь-який орган ДРАЦС на території України. Для чого це потрібно? Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи у разі неможливості реєстрації органом ДРАЦС факту народження. Отже, без відмови органу ДРАЦС в реєстрації народження суд не буде розглядати відповідну заяву. Тому звернення до органу ДРАЦС є необхідним. Через декілька днів вам буде надано відмову в реєстрації народження, після чого настає другий етап.

2. Звернення до суду.

Моя рекомендація звертатися до суду за місцем знаходження органу ДРАЦС, який видав відмову в реєстрації факту народження. Заява розглядається в порядку окремого провадження. Хочу звернути увагу на те, що відповідно до ст. 257-1 ЦПК України така заява може бути подана як батьками, так і родичами, їх представниками або іншими законними представниками дитини. Тому, якщо Ви маєте будь-яких родичів на території України поза межами ТОТУ, то всю цю процедуру можуть здійснити вони. У такій заяві обов'язково має бути викладене прохання встановити факт народження дитини в певному місці, у певний час, у конкретних осіб, наприклад: " Прошу: встановити факт народження в м. Ялта АР Крим у Іванової Катерини Петрівни, громадянки України, 01.01.1980 р.н., та у Іванова Михайла Івановича, громадянина України, 01.12.1979 р.н., 18 травня 2017 року доньки - Іванової Марії Михайлівни.". Заява підписується та направляється до суду.

3. Розгляд заяви судом.

Згідно з ч.2 ст. 257-1 ЦПК України такі справи розглядаються невідкладно з моменту надходження заяви. Проте, як показує практика, справу буде розглянуто в строк від 3-х днів до 1-го місяця. Наслідком розгляду буде винесення рішення судом. Необхідно звернути увагу на те, що в рішенні має бути зазначене дата і місце народження дитини, дані про батьків, а також має бути напис "Рішення підлягає негайному виконанню". Все, тепер факт народження дитини встановлено, але саме по собі рішення не замінює свідоцтва про народження, тому необхідно ще раз звернутися до органу ДРАЦС.

4. Отримання свідоцтва про народження.

Звернення можливе до будь-якого органу ДРАЦС на території України поза межами ТОТУ. Звернутися можуть як обидва батьки дитини, так і один з них, або родич, який був заявником в суді. До заяви має бути додана оригінал рішення суду, який був виданий судом. Орган ДРАЦС видасть свідоцтво про народження в той самий або на наступний день після звернення.

Як бачите, процедура не є дуже складною, але займає досить великий проміжок часу (з власного досвіду, до 3-х місяців). Тому я рекомендую звертатися за допомогою у таких справах до адвоката, який грамотно збере, підготує всі необхідні документи.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Як вирішувати межові спори ?

Межові спори – спори з приводу меж земельної ділянки, невірного місцезнаходження, накладень земельних ділянок одна на одну, помилок в площі тощо.

Межові спори відносяться до одних із найбільш складних і поширених проблем в Україні та є різновидом земельних спорів. Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до норм Земельного кодексу України вирішення межових спорів можуть здійснювати не лише суди, а також органи місцевого самоврядування (щодо земельних ділянок в межах населених пунктів) та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Частина 4 зазначеної статті визначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

У разі вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, будь-яка зі сторін спору у разі незгоди із прийнятим відповідними органами рішенням, має право на його оскарження в судовому порядку.

При цьому слід мати на увазі, що в силу ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому, право особи на звернення до суду не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, не зважаючи на те, що Земельним кодексом України передбачено можливість вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування чи органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, це не позбавляє осіб можливості безпосередньо звертатися до суду за вирішенням земельних спорів, що допоможе зекономити час та ресурси для захисту порушених прав та інтересів, оскільки на відміну від рішень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, рішення суду є остаточними та підлягають примусовому виконанню.

Земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.

Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

У рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин визначається порядок його виконання.

Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття (ст. 159 Земельного кодексу України).

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його (ст. 160 Земельного кодексу України).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.

Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення.

Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства.

Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищестоящим органом або судом (ст. 161 Земельного кодексу України).

Вирішення земельних спорів в судовому порядку

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Таким чином, правосуддя поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, в тому числі і на земельні відносини.

Земельні спори розглядаються в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства.

В порядку адміністративного судочинства розглядаються спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом (ст. 17 КАС України).

В порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин (ч. 1 ст. 15 ЦПК України).

Особливості розгляду судами загальної юрисдикції цивільних справ у сфері земельних відносин розглядаються у постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

В порядку господарського судочинства розглядаються справи за зверненнями підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (ст. 1 ГПК України).

Особливості вирішення господарськими судами спорів у сфері земельних відносин відображені в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ СТАЖУ РОБОТИ ДО 2004 РОКУ

Під час визначення розміру пенсії страховий стаж після 1 січня 2004 року враховують за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Для підтвердження частини стажу роботи, яка припадає на період до 2004 року, трудова книжка відіграє велику роль. За її відсутності або якщо в ній немає записів про окремі періоди роботи, трудовий стаж особи встановлюють на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби або в архівних установах.

Для підтвердження трудового стажу органи Пенсійного фонду також повинні приймати довідки, виписки з наказів, особові рахунки й відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять дані про періоди роботи. Ці документи мають підписати посадові особи й засвідчити печаткою підприємства. Для підтвердження трудового стажу приймають лише ті відомості про період роботи, які внесено в довідки на підставі документів.

Якщо в поданому документі про стаж згадано лише рік без точної дати, то за дату беруть 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважають 15-те число відповідного місяця.

Для підтвердження трудового стажу можуть приймати також профспілкові членські квитки. У такому разі в стаж враховують лише той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

У разі, якщо документи про трудовий стаж не збереглися з причин, незалежних від особи, підтвердження трудового стажу здійснюють на підставі свідчень двох очевидців.

При цьому важливі підстави, з яких неможливо отримати підтвердження стажу роботи.

Якщо немає документів про наявний стаж роботи й неможливо їх отримати у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями, стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюють на підставі свідчень не менш як двох очевидців, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (зокрема й колгоспі) або в одній системі.

Якщо немає документів про наявний стаж роботи й неможливо їх отримати внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або немає з інших причин, ніж ті, які зазначено вище, трудовий стаж установлюють на підставі свідчень не менш як двох очевидців, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі, при цьому такі очевидці повинні мати документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. У разі якщо періоди роботи зараховують у трудовий стаж на підставі свідчень очевидців, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважають період, який підтвердили два або більше свідків.

Порядок, який визначає механізм підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637. За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Все про видачу та відновлення паспорта громадянина України

Порядок сплати земельного податку

Порядок сплати земельного податку, його розміри, а також можливість надання пільг по сплаті земельного податку визначений в Розділі ХІІІ Податкового кодексу України.

Так, статтею 281 Податкового кодексу України визначено категорії фізичних осіб, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатися пільгами.

До категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку належать:

• інваліди першої і другої групи;

• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

• пенсіонери (за віком);

• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах таких граничних норм:

• для ведення особистого підсобного господарства – у розмірі не більш як 2 га;

• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах не більш як 0,10 га;

• для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 га;

• для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га;

• для ведення садівництва – не більш як 0,12 га.

Також від сплати земельного податку звільняються на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

До відома! Для отримання пільги щодо сплати земельного податку фізична особа має подати до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки заяву про надання пільги та документи, що посвідчують право такої особи на пільгу (паспорт, посвідчення ветерана війни тощо).

Крім того, пунктом 284.1. статті 284 Податкового кодексу України визначено, що міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, який сплачується на відповідній території у вигляді часткового звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку. Такі пільги надаються лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання

4 квітня 2016 року в Україні змінилися правила реєстрації місця проживання. Відбулося це у зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та затвердженням нових Правил реєстрації місця проживання (Постанова КМУ №207 від 02.03.2016 р.).

Головною відмінністю нового порядку стало те, що реєстраційні дії тепер здійснюють не органи міграційної служби як було раніше, а органи місцевого самоврядування.

1. Куди звертатися для реєстрації місця проживання чи зняття з реєстрації («прописки» чи «виписки») Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п.3 Правил реєстрації місця проживання реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради або сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено).

Згідно з ч.3 ст.6 Закону, п.8 Правил з питань «прописки» необхідно звертатися до органу реєстрації безпосередньо (тобто до відповідного органу місцевого самоврядування) або до центру надання адміністративних послуг (у випадку, якщо такий центр створено і він надає цю послугу у вашій територіально-адміністративній одиниці).

2. Чи обов’язково особисто подавати документи для реєстрації чи зняття з реєстрації місця проживання («прописки» чи «виписки») Щодо реєстрації місця проживання. Частинами 2 та 9 ст.6 Закону, пунктами 6 та 8 Правил реєстрації місця проживання передбачені випадки, коли особисто подавати документи до органу реєстрації не обов’язково і це може зробити інша особа. Так, у разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації – це може зробити її законний представник (батьки дитини, опікуни чи піклувальники) або представник на підставі нотаріальної (або прирівняної до неї) довіреності. Крім того, особа може не йти особисто подавати документи до органу реєстрації, а доручити це відповідному співробітнику «ЖЕКу» або «ОСББ» за місцем свого проживання (посадовій особі виконавців послуг з управління багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку). Також, що стосується новонародженої дитини, – документи для реєстрації місця її проживання можуть бути подані під час проведення державної реєстрації народження дитини через органи державної реєстрації актів цивільного стану (у побуті ЗАГС чи РАГС) або під час подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини через органи соціального захисту населення. Щодо зняття з реєстрації.

Ч.1 ст.6, ч.2 ст.7 Закону, пп. 4, 24 Правил передбачають, що реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання. Іншими словами, у разі «прописки» за новою адресою не потрібно попередньо окремо подавати документи про «виписку» зі старої адреси.

3. У який строк після зняття з реєстрації («виписки») необхідно зареєструвати нове місце проживання («прописатися») Відповідно до ч.1 ст.6 Закону та п.4 Правил особа зобов’язана зареєструвати своє місце проживання протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації попереднього місця проживання та прибуття до нового. Про цей строк можна не думати, якщо, як зазначалося вище, здійснити реєстрацію за новим місцем проживання одночасно зі зняттям з реєстрації за старою адресою. Новонароджена дитина має бути зареєстрована за місцем проживання батьками протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження.

4. Яка відповідальність та покарання за несвоєчасну реєстрацію місця проживання та проживання без реєстрації («прописки») Відповідальність за проживання без реєстрації місця проживання передбачена ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо таке правопорушення вчинене вперше, то воно тягне за собою лише попередження, якщо ж повторно (тобто особою, яку протягом року вже притягали до відповідальності за це), – законом передбачено накладення штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.).

5. Де реєструватися («прописуватися»), якщо проживаєш в кількох місцях Згідно з ч.10 ст.6 Закону, п.7 Правил реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. Якщо ж особа проживає у кількох місцях, вона «прописується» за власним вибором за однією з цих адрес. Саме за цією зареєстрованою адресою проживання і буде вестися офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції особі.

6. Скільки коштує реєстрація місця проживання («прописка») та зняття з реєстрації («виписка») За реєстрацію та зняття з реєстрації сплачується адміністративний збір (як зазначалося вище, квитанція про його сплату подається разом з пакетом документів). Відповідно до ст.11-1 Закону за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується:

- 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати (станом на 2017 р. – 27 грн. 20 коп.) – якщо звернення здійснено у передбачений законом 30-денний строк (тобто без прострочення);

- 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати (станом на 2017 р. – 81 грн. 60 коп.) – якщо звернення здійснено з пропуском передбаченого законом 30-денного строку.

При цьому, якщо реєстрація місця проживання здійснюється одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання – адміністративний збір стягується лише за одну адміністративну послугу (тобто окремо сплачувати збір за зняття з реєстрації та ще раз за реєстрацію не потрібно).

7. У який строк реєструють місце проживання та знімають з реєстрації («прописують» та «виписують»)

Відповідно до ч.1 ст.6, ч.2 ст.7 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», п.4 Правил реєстрації місця проживання – процедура «прописки» чи «виписки» здійснюється в день подання документів. За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

Що таке реструктуризація і з чим його «їдять»

Реструктуризація (розстрочка) заборгованості - добровільні виплати боргів за житлово-комунальні послуги (за утримання житла та комунальних послуг: водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергію, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), рівномірно розподілені на певний термін. Порядок ліквідації заборгованості за житлово-комунальні послуги та квартплату регулюється Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги,спожиті газ та електроенергію» № 554-IV.

Як оформити розстрочку на комунальні платежі?

Для того, щоб оплачувати житлово-комунального господарства-рахунки в розстрочку, необхідно укласти з підприємствами - надавачами житлово-комунальних послуг договору про реструктуризацію, згідно з якими буде проводитися щомісячне рівномірне погашення заборгованості та своєчасна сплата поточних платежів за комуналку.

Який розмір комунальних платежів по розстрочці?

Загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних рахунків і платежів з погашення реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25% сукупного доходу всіх членів сім'ї, а для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги - 20%.

На який термін оформляється комунальна розстрочка?

Заборгованість за ЖКП реструктуризується на термін до 60 місяців в залежності від суми боргу та рівня доходів громадян на дату оформлення розстрочки. Якщо сімейного бюджету не вистачає на повне погашення цієї заборгованості, термін дії договору може продовжується до повного її погашення. Крім того, після підписання договору про реструктуризацію є можливість оформити субсидію на житлово-комунальні послуги.

Як отримати розстрочку на опалення?

Порядок і умови надання розстрочки на оплату послуг централізованого опалення (ЦО) визначено постановою Кабінету Міністрів України №630 «Про затвердження Правил Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води и водовідведення та типового договору про Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води и водовідведення ».

Оформлення розстрочки на опалення дозволяє громадянам користуватися ЦО в зимовий час, а платити рівними частинами протягом року: 50% - в опалювальний період (наприклад, з жовтня по квітень) і 50% - міжопалювальний (з травня по вересень). Розрахунок і розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків вартості за послугу з централізованого опалення здійснюється підприємством, що надає даний сервіс - обігрів житлових приміщень.

Необхідно звернутися з письмовою заявою до виконавця послуги з централізованого опалення і надати договір на ЦО. Якщо у Вас немає укладеного договору з постачальником послуги, необхідно додати оригінали та копії таких документів:

• право власності або користування житлом

• паспорт власника житла

• ІПН власника житла

Зверніть увагу, що розстрочка надається особам, які не беруть участі в програмі державного субсидування.

Як оформити розстрочку на електроенергію?

Для оформлення угоди на розстрочку комунальних платежів за електроенергію необхідно звернутися в обслуговуючу компанію з повним пакетом документів:

• громадянський паспорт

• довідка про присвоєння ідентифікаційного номера

• довідка про осіб, зареєстрованих в квартирі (форма-3)

• документ, що підтверджує право власності на житло або право користування житлом

• довідки про доходи всіх повнолітніх осіб, прописаних в квартирі (для пенсіонера - довідка з управління пенсійного фонду України)

• якщо особи, зареєстровані в квартирі офіційно не працевлаштовані, це потрібно вказати в заяві і відзначити загальний сукупний дохід сім'ї, а також надати оригінал і копії трудових книжок цих осіб

Для укладення договору про погашення боргу за світло необхідно буде сплатити 30% заборгованості.

Чи можна розстрочити борг за воду?

При виникненні заборгованості за холодне водопостачання (ХВП) і водовідведення можна реструктуризувати (розстрочити) платежі. Це допоможе знизити ризики і наслідки несплати житлово-комунальних послуг. Укладення договору реструктуризації проводиться в розрахунковому департаменті водоканалу при подачі наступного переліку документів:

• документ, що підтверджує особу

• ІПН (або сторінки паспорта з відміткою про відмову в його отриманні)

• документ, що підтверджує право власності або користування житлом (свідоцтво про приватизацію, договір купівлі-продажу, виписка з держреєстру прав власності, ордер, договір найму або оренди і т.д.)

Основна вимога водоканалу, при наданні розстрочки - дотримання клієнтом узгоджених термінів повернення частин боргу, а також повна і своєчасна сплата поточних нарахувань. В іншому випадку, при несплаті боргу в установлений період, підприємство змушене стягнути його в судовому порядку з урахуванням штрафних, фінансових санкцій та судового та виконавчого збору.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Порядок виправлення помилки у свідоцтві про право власності на житло

Досить частими є випадки, коли при оформленні спадщини нотаріус виявляє помилку у свідоцтві про право власності на житло, і не приймає таке свідоцтво. Або ж самі власники виявляють помилки у своєму свідоцтві про право власності чи іншому правовстановлюючому документі.

Тому, не втрачає своєї актуальності питання про те, як же виправити помилки у свідоцтві про право власності на житло чи іншому правовстановлюючому документі.

Слід зазначити, що існує два способи виправлення такої помили:

• не судовий (шляхом звернення до органу, який видав правовстановлюючий документ),

• та судовий порядок (шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті).

Найпростішим варіантом виправлення помилки у правовстановлюючому документі (свідоцтві тощо) є звернення до органу, який видав такий документ з відповідною заявою. У заяві необхідно обов’язково вказати суть виявлених помилок, та додати документи, які підтверджують зазначені помилки.

Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (технічна помилка).

Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

Також судовий порядок встановлення факту належності правовстановлюючого документу залишається єдиним способом усунення перешкод у реалізації прав власника у тому разі якщо у виправленні помилки відмовлено, або орган, який видав документ ліквідовано, а орган в якому знаходиться архівна реєстраційна справа не наділений повноваженнями виправляти такі помилки. Отже, якщо виправити помилку не судовим способом неможливо, необхідно звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Зазначена заява розглядається судом у більш спрощеному порядку, порівнюючи з розглядом позовних заяв, а саме в порядку окремого провадження за правилами, встановленими для розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У заяві необхідно обов’язково вказати якими доказами підтверджується той факт, що у правовстановлюючих документах дійсно допущено помилку, а також обґрунтувати з яких причин неможливо виправити помилку в інший спосіб, відмінний від судового.

Суд розглядає справу про встановлення фактів, якщо:

• згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян,

• чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

• заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

• а також якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

До заяви обов’язково необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору. Розмір судового збору для фізичних осіб становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1600 гривень. Отже, за подання в 2017 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 320 грн.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Що робити, коли втрачена трудова книга

На жаль непоодинокими є випадки, коли громадяни втрачають свої документи. Одним із важливих документів громадянина, що підтверджує його трудову діяльність є трудова книжка, а тому при втраті даного документу варто знати як діяти. Трудова книжка – це документ установленого зразка, що підтверджує трудову діяльність особи і служить для встановлення загального, безперервного й спеціального стажу. Зберігається трудова книжка у відділі кадрів підприємства, де працює її власник, і повертається йому у зв’язку із звільненням, виходом на пенсію.

Якщо трудова книжка (вкладка до неї) стала непридатною (наприклад, обгоріла, розірвалася, забруднилася) або трудову книжку загублено, то в першу чергу потрібно звернутись до свого останнього роботодавця, у якого ви працювали, і запис про який був у вашій трудовій книжці, та написати заяву про втрату трудової книжки. Не пізніше ніж за 15 днів після заяви, а в разі ускладнення – в інші строки, власник або уповноважений ним орган видає працівникові нову трудову книжку з написом «Дублікат», який робиться у правому верхньому куті першої сторінки. Дублікат трудової книжки заповнюється за загальними правилами, а саме: у розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» вносяться відповідні записи за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень) та інших документів. Якщо працівник до працевлаштування на підприємство (останнє місце роботи) вже працював, то у розділі «Відомості про роботу» спочатку вноситься запис про загальний стаж роботи до працевлаштування на це підприємство, який підтверджується записом у його особовій картці за формою. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів без уточнення, на якому підприємстві, в який час і на яких роботах (посадах) працював у минулому власник трудової книжки. У разі представлення працівником відповідних документів (витягів або копій наказів, особових справ, особових карток за формою, особових рахунків, відомостей на видачу заробітної плати та інших документів, засвідчених в установленому порядку, якщо видається довідка про роботу підприємствами або архівними установами, в ній має бути посилання на підстави їх видачі, тобто на номер і дату наказів про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення) загальний стаж записується за окремими періодами роботи в такому порядку:

— зазначається дата прийняття на роботу;

— записується назва підприємства (установи, організації), де працював власник трудової книжки, а також посади (роботи), структурного підрозділу, до якого було прийнято працівника. Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на цьому самому підприємстві (в установі, організації), то про це робиться відповідний запис;

— потім записується дата звільнення, причина звільнення, якщо в поданому працівником документі є такі дані. Записи про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення мають бути підтверджені записом з посиланням на відповідні документи із зазначенням їх назви, дати і номерів. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власникові. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство. Якщо документи не містять зазначених вище даних про роботу в минулому, в дублікат трудової книжки вносяться лише дані, що містяться в документах.

Якщо трудова загубилась у роботодавця Якщо книжка була втрачена у роботодавця в разі форс-мажору, то створюється спеціальна комісія, за результатами якої створюється акт. У ньому описуються всі періоди роботи, професії та тривалість трудового стажу. Самому працівникові видається дублікат. Якщо ж книжка втрачена по халатності роботодавця, то його притягують до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Загроза штрафу може змусити несумлінного роботодавця повернути книжку, якщо він хотів її використати в своїх цілях.

Якщо роботодавця не існує Якщо ваш роботодавець вже не існує, тобто компанія ліквідована, потрібно направляти запит в архів, де зберігаються документи цієї організації. Архів видасть довідку, яка буде одним з документів, підтверджуючих ваш стаж. Якщо ж відомостей немає, то можна звернутися в суд, привести двох свідків і представити документи, які можуть, хоч якось підтвердити ваші слова.

А отже, підсумовуючи вище викладену інформацію, потрібно зазначити, що на теперішній час законодавець чітко визначає порядок стосовно відновлення трудових книжок. Важливим також є те, що даний порядок є максимально спрощеним і тому кожний громадянин, який зіткнувся з такою проблемою, зможе швидко відновити втрачений документ.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Відповіді на найбільш часті питання щодо запровадження ЄС безвізового режиму для України

Адвокат з Чернігівщини допоміг жінці отримати заборгованість по заробітній платі

У листопаді минулого року до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася жителька м. Прилуки, особа із інвалідністю, для складання позовної заяви та представництва її інтересів у суді щодо стягнення заборгованості по заробітній платі.

З метою реалізації права клієнта на безоплатну вторинну правову допомогу Ніжинським місцевим центром було призначено адвоката Сергія Денисенка. В інтересах клієнта центру представник позивача звернувся до суду із позовом до підприємства про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 38 890 грн. 74 коп.

Свої позовні вимоги адвокат мотивував тим, що жінка, пропрацювавши двірником на підприємстві з 05.01.2015р. по 19.03.2015 р., звільнилася за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, про що свідчить відповідний запис у трудовій книжці. За цей період підприємством нарахована сума доходу 4593,81 грн., з яких виплачено тільки 1754,00 грн., тобто сума заборгованості по заробітній платі становить 2839,81 грн. Ні в день звільнення, ні в подальшому підприємство не погасило перед позивачем заборгованість по заробітній платі.

Після того, як відповідач не з’явився в судове засідання, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області ухвалив заочне рішення та задовольнив позов адвоката в інтересах клієнта центру, де зобов’язав стягнути із підприємства заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 38890 грн. 74 коп.

Нагадуємо, за отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутися: до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Ніжин, вул. Богуна, 8 (3-й поверх), тел.(04631) 2-40-05);

до Прилуцького бюро правової допомоги (м. Прилуки, вул. Гімназична, 94 (2-й поверх), тел. (04637) 5-07-70). Окрім того, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.