Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія - http://pladm.cg.gov.ua/old

15 травня 2018

 

Захисні споруди району

 

 

А Ви вже змінили шини на зимові?

Вже пройшла половина останнього місяця осені. І ось 14 листопада в нашій області випав перший сніг та наступила справжня зима. Для дітей це радість від можливості покататися на санчатах та пограти в сніжки, а для водіїв привід задуматися на якій гумі їздять їх автомобілі.

«Готуй сани влітку» а колеса на зимові переставляй з осені, коли середньодобова температура опуститься до плюс 7 градусів по Цельсію» - свідчить народна мудрість. Саме дана цитата підходить найкраще для ситуації із зимовими шинами. Але в нашій країні черги біля шиномонтажів починаються лише після того, як температура впаде нижче нуля і починається ожеледиця. Як наслідок, у перші снігові дні спостерігається різке збільшення кількості ДТП. Що ж робити для їх уникнення?

Треба шини міняти заздалегідь - ось що треба робити.

Завдяки щорічному винаходу нових шин, водії мають можливість вибрати найбільш підходящу марку шин, що відповідає всім потребам, і що володіє всіма необхідними якостями. Всі види зимової гуми діляться на ті, в яких використовуються шипи, і ті, в яких не використовуються.

І шиповані, і нешиповані шини мають свої переваги і недоліки. Нешиповані шини гарні тим, що і на снігу і на сухому асфальті вони показують відмінні результати. Однак цей вид шин має і серйозний недолік - в ожеледь їх характеристики погіршуються у багато разів, на відміну від шипованих.

Шиповані шини, в свою чергу, потрібні для забезпечення гарного зчеплення з дорогою, особливо коли асфальт вкритий кіркою льоду. Цьому є одне просте пояснення. Вбудовані в шини шипи саме на льоду і сніжній кірці істотно поліпшують ефективність управління автомобілем, а от коли машина їде на сухому чистому асфальті, то набагато краще, коли її колеса "взуті" у нешиповані шини, оскільки шипи у Вас з часом просто повилітають.

І тут доводиться вибирати, адже все залежить від того, яка зима. Ніби як взимку не так вже багато днів, коли дійсно асфальт повністю покритий льодом. Однак, може так статися, що виникне аварійна ситуація саме в ці дні, а це дуже небезпечно, так як нешиповані шини практично некеровані на голому льоду.

Тому, якщо ви взимку часто виїжджаєте за місто, то вам є сенс ставити «шипову». Якщо ж ви переважно їздите по місту, де дороги чистять від снігу - краще використовувати зимову нешиповану гуму.

Відомо, що багато автомобілістів заради економії віддають перевагу чомусь середньому між зимовими та літніми шинами – «всесезонці». Не вірте в міф про всесезонні шини, вони посередньо працюють як влітку, так і зимою.

Отже висновок такий, що на засніжених, обледенілих дорогах зимова гума просто необхідна - з нею легше починати рух на сніговій дорозі, набирати швидкість, а також гальмувати. При низьких температурах шини зберігають свою еластичність, що дуже зручно в зимовий період часу. А от перевзувати свій автомобіль в «шиповку», чи обмежитись просто зимовими шинами – вирішувати Вам, в залежності від того по яким дорогам бігати взимку Вашому залізному коню.

І пам’ятайте, якщо всі автомобілі будуть взимку їздити на зимній гумі це призведе до зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод і як наслідок до зменшення кількості людей травмованих і загиблих на дорогах.

Свідомо ставтеся до власної безпеки і до безпеки оточуючих Вас людей!

Олексій Моргун.

Навчально-методичний центр цивільного захисту

та безпеки життєдіяльності

Перегрівання організму

 

Стережіться пожежі

На території Чернігівської області склалася складна пожежонебезпечна обстановка. Щорічно внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. В дим та попіл перетворюються цінності на величезні суми.

Недбало кинутий недопалок цигарки, іскорка від погано залитого багаття, небезпечні пустощі з вогнем можуть стати причинами ненавмисного підпалу. Масові пожежі також можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть викликати ураження людей та тварин, спалах будівель в населених пунктах, дерев'яних мостів, дерев'яних стовпів ліній електромереж та зв'язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять.

При виникненні пожежі - рахунок часу йде на секунди.

Якщо ви опинилися у осередку пожежі:

не панікуйте та не тікайте від полум'я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;

з небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;

якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі - повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;

гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум'я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом  та затоптуючи ногами, будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;

під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок за допомогою голосу;

особливо будьте обережні у місцях торф'яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів;

після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

Якщо горить одяг на людині:

зупиніть людину, не давайте їй бігати, а то полум`я розгориться ще більше;

допоможіть швидко скинути палаючий одяг, чи загасити її за допомогою простирадла, ковдри, пальта або струменя води. Гасити полум’я на одязі можна піском, землею, снігом. Сам постраждалий може згасити вогонь, перекочуючись по землі;

залиште голову відкритою, щоб людина не задихнулась продуктами згорання;

викличте швидку допомогу;

надайте домедичну допомогу.

Перша допомога при опіках:

посадіть або покладіть постраждалого, негайно припиніть вплив високої температури;

обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хв. і більше), будьте обережні, щоб уникнути переохолодження постраждалого;

якщо є можливість, то зніміть з уражених ділянок каблучки, годинники, паски, взуття до того, поки ці місця не почали набрякати;

до обпеченої шкіри не можна доторкатися руками, намагатися зняти присталі залишки згорілого одягу (обережно ножицями зрізують лише їх краї);

всі опіки необхідно захистити, прикриваючи їх чистою тканиною без ворсу;

дайте людині знеболювальний засіб для запобігання виникнення больового шоку;

постраждалому давайте вживати рідину в достатній кількості;

перевіряйте пульс та дихання кожні 10 хв. до прибуття швидкої допомоги.

Запам’ятайте! Не змащуйте опіки ніякими кремами, лосьйонами, оліями або маслами! Не проколюйте пухирі!

Михайленко С.В.,

методист НМЦ ЦЗ та БЖД Чернігівської області

 

 

Небезпека  при  укусах  комах.

     Щорічно в світі більше 10 мільйонів чоловік піддаються нападам отруйних тварин, більше 50 тисяч потерпілих гинуть. Причому летальних результатів від укусів бджіл або ос в 3 рази більше, ніж від укусів гримучої змії.

     Сусідство з комарами, ґедзями, мошками та іншими дрібними комахами рідко буває приємним. Але річ не тільки в цьому — їх укуси здатні викликати достатньо важкі алергічні реакції.

     Комарі. 

Із-за специфічних властивостей слини комара, в місці його укусу утворюються невелике почервоніння, виникає свербіння, відчуття жару. Свербіння можна усунути, якщо змочити шкіру нашатирним спиртом або розчином питної соди: 1/2 чайної ложки на стакан води.  Щоб уникнути укусу обробіть всі відкриті місця тіла репелентом (речовиною, що відлякує комарів) — цей засіб повинен бути обов’язково в аптечці мандрівника чи мандрівної групи.

    

Мошка. 

Мошки активні в жаркі сонячні дні. Їх приваблює світлий одяг та запах поту. Момент укусу мошки не відчувається, але через декілька хвилин з’являється відчуття жару, сильне свербіння, великий червоний набряк. Набряк спадає через декілька днів, а ось нестерпне свербіння може турбувати декілька тижнів. Діти звичайно розчісують місця укусу до крові та появи виразок. Численні укуси мошки можуть викликати підвищення температури і появу ознак загального отруєння. Якнайскоріше протріть шкіру нашатирним спиртом, а потім прикладіть лід. Всередину можна прийняти антигістамінний засіб з аптечки (діазолін, цетиризин).  Щоб уникнути укусів необхідно обробити шкіру репелентом.

     Ґедзь. 

Ґедзі можуть переносити інфекції.  У місці укусу може з’явитися відчуття жару, набряк, почервоніння шкіри, можливе також збільшення лімфатичних вузлів. Укус ґедзя може швидко перетворитися на значну припухлість з білим пухирем посередині. Ранка може загноїтися та боліти до двох тижнів, тому її негайно треба промити з милом, прикласти компрес з 40 % спиртом і розчином питної соди.

    

 

 

 

 

 

Бджоли, оси, джмелі і шершні.

Бджоли, оси, джмелі і шершні — комахи, що жалять, можуть бути небезпечними для людей які мають підвищену чутливість до їх отрути.

Бджіл, ос і шершнів приваблює аромат квітів, солодких парфумів, фрукти, солодощі, напої та яскравий одяг, тому щоби уникнути укусів цих комах необхідно:

— збираючись на прогулянку, одягати світлий, нейтральний одяг;

— проявляти обережність на ринках і в овочевих магазинах, поблизу кубел. Якщо їсте фрукти, простежте, щоб на них не було бджіл або ос;

— бути обережними в місцях скупчення комах, що жалять. Якщо оса виявляє нав’язливу цікавість треба або завмерти і чекати, поки вона не відлетить, або різко переміститися в інше місце, але не махати руками;

— не наближатися до бджолиних вуликів і осиних кубел, а також здійснювати різкі рухи, оскільки це провокує напад комах;

— якщо оса сіла на рукав одягу, треба просто струсити її, а не прихлопувати, інакше укус гарантований;

— ніколи не пити з носика чайника, банок і пляшок, що стояли відкриті, треба наливати напій спочатку в стакан. Уважно роздивіться, чи немає там небезпечних комах. Обтирайте губи після поїдання солодощів.

     Допомога при укусі. 

Отрути бджіл, ос і джмелів викликають місцеву реакцію, при укусі кількох комах можуть діяти токсично на нервову систему, а також можуть викликати алергічні реакції у людини.

Перш за все, в місці укусу виникають біль, паління, почервоніння і набряк. Крім таких місцевих реакцій можуть з’являтися і загальні: нездужання, запаморочення, нудота, болі в суглобах, підвищення температури (іноді, досить значне), утруднення дихання або навіть, втрата свідомості.

Розглянемо основні правила надання першої допомоги при укусах бджіл, ос, джмелів:

1. Відразу ж після укусу бджоли необхідно, обережно видалити пінцетом або навіть нігтями жало з ранки (не роздавлюючи отруйну бульбашку на жалі), дайте постраждалому антигістамінні препарати з аптечки (діазолін, цетиризин, супрастин тощо)

2. Якщо людина знепритомніла, намагайтесь привести її у свідомість, потерши скроні нашатирним спиртом або давши понюхати його.

3. Добре промийте місце укусу водою з милом.

4. Зробіть пов’язку з нашатирного спирту, розведеного водою в співвідношенні 1:5.

5. При сильному болі, прикладіть до місця укусу розчин кухонної солі (половина чайної ложки на півстакана холодної води) або просто накладіть компрес з холодної води, пузир з льодом.

6. Давайте потерпілому від укусу пити багато рідини, щоб швидше нейтралізувати отруту.

7. При високій температурі прийміть жарознижуючі засоби і викличте лікаря.

     Увага! Треба терміново звернутися до лікаря, якщо оса або бджола укусила в око, губи, рот або язик, оскільки набряк в цих місцях може бути небезпечним для життя. До приїзду лікаря слід охолоджувати місце укусу.

Ігор Огар

Навчально-методичний центр цивільного захисту

та безпеки життєдіяльності Чернігівської області

 

 

 

Ми живемо і навіть не підозрюємо, яку шкоду наносимо собі та природі, спалюючи сухе листя та сміття, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння. Спалювання опалого листя призводить до забруднення повітря, проблем зі здоров’ям та небезпеки виникнення пожеж. Відкрите спалювання листя вивільнює у навколишнє середовище отруйні, подразнюючі речовини та канцерогенні компоненти. Дим від спаленого листя містить окис вуглецю. Спалювання сухостою може спричинити тяжкі наслідки, такі як руйнування родючого шару ґрунту, загибель тварин а також неконтрольоване поширення вогню.

Спалювання листя, трави та сміття  заборонено на прибудинкових територіях, в контейнерах для сміття, на території зелених насаджень, адже виникає загроза перекидання вогню на житлові будинки, гаражі, садові будиночки, сараї.  Не спалюйте картон, пластмасові пляшки та пластикові пакети, гуму та продукти з неї (у процесі спалювання утворюються небезпечні хімічні сполуки, дія яких на здоров’я людини жахлива і незворотна). Здавайте ці матеріали у пункти вторинної переробки сировини. Розкладається отрута протягом 25-30 років. Особливо небезпечно тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. Для рослинних залишків використовуйте метод компостування.

За несанкціоноване випалювання сухої трави, листя чи сміття передбачено адміністративну відповідальність, а саме: накладення штрафу на громадян – від двадцяти  до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Пам'ятайте, що лише висока культура поводження з вогнем, дотримання правил пожежної безпеки позбавить вас від біди і страждань, що приносять пожежі.

 Давайте запобігати вогняному лиху разом!

Відділ з питань цивільного захисту, взаємодії з правоохоронними органами, оборонної і мобілізаційної роботи апарату райдержадміністрації.

ПАМ'ЯТКА НАСЕЛЕННЮ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖ В ЕКОСИСТЕМАХ

Щорічно пожежі в природних екосистемах завдають непоправного збитку природі та державі.

Найбільша кількість пожеж, як правило, припадає на весняно-літній період.

У вихідні і святкові дні ліс відвідує велика кількість людей, що призводить до різкого зростання джерел вогню.

Причинами численних пожеж у природних екосистемах є необережне поводження з вогнем дітей та дорослих, спалювання сміття поблизу житлових будинків і на території, прилеглій до лісових масивів, іскри з вихлопних труб автотранспорту, блискавки, самозаймання промасленого обтирального матеріалу, ефект фокусування сонячних променів на склі та консервних бляшанках, залишених людьми на природі.

Шановні громадяни!

Дотримуйтесь правил пожежної безпеки!

- не кидайте сірників, що горять і недопалків;

- розпалюйте вогнище тільки на очищеному до шару ґрунту майданчику;

- покидаючи місце відпочинку, загасіть вогнище водою або закидайте землею до повного припинення горіння або тління;

- пожежу, що починається, загасіть водою або закидайте землею.

 

Причиною 90% пожеж в природних екосистемах є діяльність людини.

 

Тому, обов’язково, дотримуйтесь правил пожежної безпеки, не наражайте себе на небезпеку.

Бережіть себе та оточуюче Вас природне середовище!

Перелік захисних споруд на території Прилуцького району

Обережно, кліщі!

Весна – це найактивніша фаза нападів кліщів, які чатують на нас переважно у траві та на кущах. Саме тому під час роботи на дачах, прогулянках лісом та при проведенні відпочинку на природі біля лісових масивів, річок, озер та ставків, необхідно пам’ятати про небезпечних переносників інфекційних хвороб, насамперед кліщів.

Кліщі є переносниками кліщового вірусного енцефаліту та кліщового системного бореліозу або хвороби Лайма.

Кліщовий вірусний енцефаліт – це природновогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може призвести до інвалідності, а іноді і до летальних випадків.

Вірус кліщового енцефаліту зберігається, розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням.

Зараження людини відбувається під час кровоссання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих тварин.

Перші прояви хвороби проявляються через 7-14 діб, деколи 30 діб. Гострому періоду може передувати стан, аналогічний як при гострих респіраторних захворюваннях: слабкість, нездужання, головний біль, болі у м'язах, в ділянці шиї, плечах, попереку із відчуттям оніміння. Хвороба починається гостро, хворого «морозить», різко може підвищуватися температура тіла до 38º-39º. Кліщовий системний бореліоз або хвороба Лайма – це тяжке інфекційне природновогнищеве захворювання, переносником якого є кліщі.

Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: на протязі доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного періоду від однієї до 60 діб, найчастіше – 14 діб.

Уражаються різні органи та системи організму: нервова, серцево-судинна, опірно-руховий апарат, печінка, селезінка, очі. Перші прояви хвороби Лайма можуть з'явитися через 1-3 тижні. Як правило, на місці присмоктування кліща на тілі постраждалого виникає кліщова мігруюча еритема – почервоніння шкіри.

Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Слід відмітити, що у 30-40% хворих еритема не спостерігається.

Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, приводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності.

У природі сезонна активність кліщів спостерігається з березня по листопад, має два виражених піки активності – в квітні-травні та серпні-вересні. Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі, в будь-яку погоду, алеяк правило, їх менше в суху жарку погоду і більше в прохолодну, похмуру.

Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб. Напившись крові, кліщ відпадає самостійно для відкладання яєць в грунт.

Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час, після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Існує ризик нападу кліщів в громадському транспорті, якщо поряд є попутники, які повертаються з лісу. Крім того, кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, домашніми улюбленцями.

Причепившись до одягу людини, кліщі переповзають на тіло і присмоктуються до місць з найбільш тонкою шкірою: за вухами, на шиї, пахвами, в паховій області. Тому, повернувшись додому, треба обов’язково оглянути себе на наявність кліщів.

Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження.

Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності кліща з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається непомітним.

Якщо до тіла людини присмоктався кліщ, його слід зняти як можна швидше. Але що для цього потрібно?

Насамперед треба не гаяти часу та звернутися до травмпункту або найближчого медичного закладу, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть необхідні рекомендації.

Фахівці не радять видаляти кліща самостійно, адже при цьому можна внести до ранки інфекцію, та й провести цю операцію без відповідної практики доволі складно, адже можна розчавити кліща або не видалити цілком.

Але бувають випадки, коли немає можливості звернутися до лікаря. В такому разі видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом. У будь-якому випадку, після видалення кліща зверніться до лікаря – інфекціоніста, оскільки з кліщами жарти погані.

Видаленого кліща слід помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд, щільно закрити кришку та за направленням лікаря ініціювати проведення лабораторного дослідження на наявність збудників інфекційних захворювань. Дослідженню підлягають лише статевозрілі, живі та непошкоджені кліщі. Критерієм відбору кліщів для дослідження є також кількість крові в тілі кліща, що залежить від термінів перебування на тілі людини.

Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу звертатись до лікаря-інфекціоніста.

Якщо до лісу брали з собою собаку, його теж необхідно ретельно оглянути, кліщів зняти і обов’язково їх спалити! У жодному випадку не можна викидати кліщів в сад, на смітник, адже після кровосмоктання самка кліща зможе дати покоління до 2000 екземплярів на тій території, де її викинули.

Щоб попередити розмноження кліщів на присадибній ділянці, у саду, необхідно розчищати ділянку від старих пеньків, закопувати сухе листя та травостій у ямки та регулярно викошувати трав’янисту рослинність.

Щоб захистити себе від нападу кліщів необхідно дотримуватись наступних правил:

- одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором;

- проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;

- під час мандрівок фахівці рекомендують триматися середини стежки. Звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25м місце для привалів, нічного сну на природі;

- вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;

- якщо разом з вами на природі перебували ваші домашні улюбленці – їх теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання;

- використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.

Приємного та безпечного Вам відпочинку!

НМЦ ЦЗ та БЖД Чернігівської області

ПОВЕДІНКА НА ВОДІ !

1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених місцевими органами виконавчої влади та обладнаних для цього місцях.

2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.

3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10 м/сек, температури води - не нижче +18 С, повітря - не нижче +24° С.

4. Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.

5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше ніж 1,5-2 години.

6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури та води.

7. У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.

8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочивати у тіні.

9. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.

10. Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.

11. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

12. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції.

Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м'язи у постійному напруженні, не гониться за швидкістю просування на воді, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.

На воді забороняється:

1. Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання люди.

2. Залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.

3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

4. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев високих берегів.

5. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.

6. Плавати на плавзасобах на пляжах та інших місцях, які відведені для купання.

7. Вживати спиртні напої під час купання.

8. Забруднювати воду та берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.

9. Підпливати близько до плавзасобів. які йдуть неподалік від місць купання.

10. Допускати у воді грубі ігри, які пов'язані з обмеженням руху рук і ніг.

11. Подавати помилкові сигнали небезпеки.

12. Заходити глибше, ніж до поясу дітям, які не вміють плавати.

13. Купання дітей без супроводу дорослих.

НМЦ ЦЗ та БЖД Чернігівської області