19 травня 2021
"ВІДЧУТИ ПОДИХ ІСТОРІЇ..."
ДО ДНЯ ПРАЦІВНИКІВ АРХІВНИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ
Архівна справа надзвичайно важлива з точки зору збереження історичної спадщини для майбутніх поколінь, є безцінним скарбом з великою інформаційною системою. Вивчення історії за документами, що зберігаються в архівах, допомагає більш змістовно і правдиво осмислити життя та діяльність країни, пізнати закономірності історичних подій. Про це ми поспілкуємося із начальником архівного відділу Прилуцької райдержадміністрації Созіновою Тетяною Миколаївною.
– Пані Тетяно, 24 грудня в Україні відзначають День працівників архівних установ. Розкажіть про історію архівної галузі Прилуччини.
Історія районного державного архіву сягає далекого з 1935 року, коли постановою Президії ЦВК Союзу РСР було започатковано створення районних архівів. На жаль, відомості про роботу районного архіву за 1936 – 1941 роки не збереглися, його документи і діловодство були втрачені в роки окупації.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни районний архів почав працювати в приміщенні філіалу облдержархіву. На 01.01.1966 року в архіві налічувалося 249 фондів, 23050 одиниць зберігання.
Архівні установи Прилуччини пройшли непростий шлях від свого утворення 10 вересня 1925 року, до сьогодення.
Вагомий вклад в розвиток архівної справи в районі внесли колишні працівники архіву: Рачинська Г.Є., Різніченко Г.Т., Клязника О.В., Потильчак В.Я.
– А яка найголовніша функція архівної галузі?
Головною місією архівних установ є приймання та збереження документів НАФ з терміном зберігання постійно. Це документи, які утворилися в різні історичні періоди у діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, установ усіх форм власності, окремих фізичних осіб. Наданий час на зберіганні в архівному відділі райдержадміністрації знаходиться 160 фондів, в яких налічується 21408 одиниць зберігання на паперовій основі. Комплектується архів документами 60 установ району.
У процесі діяльності установ, організацій та підприємств також утворюються документи з кадрових питань (особового складу). Для громадян вони мають особистий характер та слугують підставою для видачі різноманітних документів, що посвідчують їхню особу, посаду, а також для отримання різних соціальних послуг.
Якщо підприємство, установа або організація були ліквідовані, то зазначені документи передаються на зберігання до трудових архівів та зберігаються 75 років.
Віднедавна в районі створена ще одна архівна установа – комунальна архівна установа „Районний трудовий архів” Прилуцької районної ради.
Створення трудового архіву дасть змогу не тільки централізовано зберігати документи з кадрових питань (особового складу) ліквідованих установ, які діяли на території району в різні часи, а й реалізувати права громадян на отримання інформації соціально-правового характеру.
– З яких питань до вас можуть звернутися?
Сьогодні до архівного відділу райдержадміністрації та КАУ «Районний трудовий архів» районної ради найчастіше звертаються з питань соціально-правового характеру, а саме: отримання довідок про адміністративно-територіальний устрій, майнових прав, підтвердження стажу роботи та заробітної плати, та інше.
Так, протягом року на особистому прийомі до мене звернулися 66 громадян. Співробітниками архіву у телефонному режимі надано 269 консультацій та роз’яснень. Взагалі, до архівних установ у 2020 році надійшло від громадян та юридичних осіб 103 запити, з яких соціально-правового характеру – 55.
– Які сучасні технології використовуються для архівів?
Світова тенденція в архівній системі активно підтримує створення цифрової архівної спадщини. Ми також працюємо у напрямку забезпечення збереженості документів за допомогою розширення доступу до них в електронному вигляді.
З 2019 року в архівному відділі Прилуцької райдержадміністрації проводиться оцифрування описів довідкового апарату фондів. На сьогодні оцифровано описи 41 сільської ради Прилуцького району та описи фонду Прилуцької райдержадміністрації в кількості 68 описів зроблено 125 кадрів.
– Що ви хочете побажати своїм колегам у цей день?
Хочу привітати всіх архівістів району та міста з професійним святом та побажати всім здоров’я, творчої енергії, вдалих пошуків, цікавих знахідок та успіхів. Ваша невтомна робота – це надійна гарантія того, що пам’ять залишиться живою та вільною від ідеологічних міфів.
СТРАШНИЙ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТІЙ
Голодомор 1932-1933 років - одна із найтрагічніших сторінок української історії. Протягом десятиліть події тих років старанно приховувались. Сьогодні в результаті державної політики відновлення історичної справедливості архівні документи з грифом «цілком таємно» відкриті для науковців, дослідників і всіх, хто цікавиться історією свого народу.
В архівному секторі Прилуцької райдержадміністрації експонується виставка ксерокопій архівних документів, що яскраво ілюструють події 1932-1933 років на Чернігівщині і зокрема на Прилуччині.
Ці документи, як мовчазні свідки, розповідають нам про людські трагедії тих часів.
Одні з цих документів свідчать про хід хлібозаготівель та вказівки про необхідність застосування репресій до тих селян, які не виконували планів хлібозаготівель. Ось, наприклад, витяг з протоколу засідання Чернігівської облоргбюро КП/б/У від 13 листопада 1932 року, в якому читаємо: «Признать, что темпы хлебозаготовок являються абсолютно неудовлетворительными вследствии расхлябаности и бездеятельности большинства партийных организаций, отсутствии оперативного руководства, примиренческого отношения к кулаку и его агентуре, злосному несдатчику хлеба, неумения и часто прямого нежелания сочетать репресии против врагов советской власти с большой политической компанией среди колхозников и единоличников и мобилизацией их на борьбу за хлеб»
Інші документи свідчать про заборону виїзду селян за межі України. Наприклад, у зверненні секретаря Чернігівського облоргбюро КП/б/У до секретарів райпарткомів від 24 січня 1933 року зазначається: «Вияснить, имели ли место и в каких размерах и формах выезды из сел Вашого района. Немедленно принять самые решительные меры к недопущению массовых выездов единоличников и колхозников. Развернуть широкую разьяснительную работу среди колхозников и единоличников против самовольных выездов, что в случае выезда в другой район они будут там арестованы. Разьяснить всем колхозникам и единоличникам, что железнодорожные билеты для выезда за пределы Украины, не имеющим удостоверений на право выезда, продаватся не будут».
Значна кількість документів свідчить про напружений стан, що склався в Прилуцькому районі із забезпеченням населення продуктами харчування. Це, зокрема, доповідні записки секретаря Прилуцького райпарткому та голови райвиконкому. В одній із таких записок від 25 травня 1933 р. йдеться про таке: «Продовольчі труднощі в районі відчуваються дуже і дуже гостро, на 14 травня голодуючих сімей в районі налічувалось 4127, з них дорослих- 3117, дітей- 6410…Поскільки харчові ресури з кожним днем зменшуються, то зараз смертність виявляється в більшій мірі. В районі є випадки людоїдства (прикладаємо до цього меморандум слідства по с. Лапинці). Область дала нам 51 тонну проддопомоги, але ця допомога реальної допомоги дати не могла, як видно, область не має необхідних ресурсів.
Село Яблунівка - одне із вирішальних сіл району. Смертність в цьому селі від голоду, починаючи з 1-го січня, така:
Січень - 13
Лютий - 22
Березень - 46
Квітень - 77
Травень – 74 (по 25)
Ці числа взяті з реєстраційних журналів сільради, але є багато випадків, що смерті не реєструвалися. За відомостями в цій же сільраді 124 душі були не зареєстровані.
В цій же Яблунівці були випадки, коли померлих хоронили по 2-3 чол. в одну ямку.
В селах Линовиця, ст.Тарнавщина, Канівщина, Полова, Сергіївка становище не краще».
Це лише кілька витягів з архівних документів, що свідчать про події 1932-1933 років. Більш детально можна ознайомитися з цими документами в архівному секторі райдержадміністрації.
.png)
.jpeg)
Людям із порушенням зору
.png)
meet_your_child.jpg)
