Прилуцький район (об’єднаний) утворений постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року   № 807-IX.

Площа – 5,229 тис. кв. км

Населення - 150 056 осіб

Центр – м. Прилуки

Район розташований на півдні Чернігівської області.

Межує з Броварським та Бориспільським районами Київської області, Лубенським та Миргородським районами Полтавської області, Роменським та Конотопським районами Сумської області, Ніжинським районом Чернігівської області.

Через район проходять залізниці Чернігів- Гребінка, Прилуки - Бахмач, автошляхи Чернігів – Полтава, Прилуки – Київ, Прилуки – Ромни. Прилуки-Варва-Срібне-Обухове, А/д Т-25-01-Макіївка- Журавка, Борзна-Ічня-Прилуки, Київ-Суми, Чернігів-Ніжин-Прилуки, Харкове – Дмитрівка.  Ічня – Київ, Ічня – Борзна, Ічня-Ніжин.

Основні залізничні станції: Прилуки, Галка, Линовиця, Талалаївка, Болотниця, Ічня, Більмачівка.

У районі 279 населених пунктів.

Район знаходиться у Придніпровській низовині, в зоні лісостепу. Ліси – сосна, вільха, дуб, ясен, береза, клен, липа, осика – займають 56852,8 га.  Основна річка - Удай.

Корисні копалини: нафта, торф, бішофіт, деревина, газ, пісок, глина.

Грунти: дерново-підзолисті, чорноземні, болотисті, чорноземи типові, малогумусні, легкосуглинкові,  чорноземи глибокі, малогумусні, лугові та лугочорноземні і торфоболотні.

Районний центр – місто Прилуки обласного підпорядкування.

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Найдавніші поселення людини на території Прилуччини з’явилися за доби пізнього палеоліту.


Густо заселеною була її територія в епоху бронзи: поселення і кургани цієї епохи знайдені біля сіл Линовиці, Переволочної, Сухополової, Богданівки. Відомі також поселення скіфського часу. У ІІ- ІV ст. нової ери Прилуччина була заселена хліборобськими племенами черняхівців. Густо була заселена територія Прилуччини і в період Київської русі, в радіусі 50 км від міста Прилук налічується більше двох десятків городищ цього періоду. Усі міста-фортеці, а також більшість великих поселень Прилуччини були зруйновані ордами хана Батия в 1239р.

 

З середини ХІV ст. Прилуччина перебувала у складі Великого князівства Литовського, потім Речі Посполитої, Московської держави.

 

Прилучани брали активну участь у визвольній боротьбі українського народу проти іноземного поневолення у ХVІІ-ХVІІІ ст.
Тоді вся Прилуччина входила до складу Прилуцького козацького полку, створеного гетьманом Богданом Хмельницьким 1648 р. Після ліквідації полків і Гетьманщини Прилуцький повіт увійшов до складу Чернігівського намісництва, згодом губернії, 1802 р. Прилуцький повіт перейшов до складу Полтавської губернії.

 

З історичних джерел відомо, що на початку ХІХ ст. Прилуччина не була районом лише сільськогосподарського виробництва.
Тут були цегельні, кінські заводи, суконна фабрика, млини, дещо пізніше з’явилися винокурні, пивоварні, олійниці, кузні.

 

Важкі часи пережила Прилуччина під час становлення більшовицького режиму. Селянство не сприймало радянську владу, в районі діяли озброєні загони Марусі Чорної, Гонти, Чалого. Для придушення повстань було кинуто регулярні війська.

 

Після закінчення громадянської війни в селах поступово налагоджувалося мирне життя. Люди активно й продуктивно займалися своїми господарськими справами, будували нові хати, сіяли хліб, розводили худобу та коней. Уже в 1927 -1928 рр. село жило спокійно і, навіть, заможно.

 

У 1929 р. в селах Прилуччини активно йшла колективізація, а вже 1931 р. розпочався голод. Свого найтрагічнішого апогею голодомор досяг взимку та весною 1933р., люди пухли з голоду й помирали тисячами. Голодомор закінчився восени 1933 р., але ще кілька років селяни відчували наслідки цього жахливого періоду.

 

Перед війною життя вирівнялося, а у вересні 1941 р. Прилуччина була окупована нацистськими військами. Окупація тривала повні два роки.

 

На фронтах Другої світової війни воювало 12617 жителів Прилуччини, 6954 – не повернулися з поля бою. 6288 уродженців Прилуцького району нагороджені орденами і медалями, 10 – присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

 

Післявоєнний розвиток району характеризувався стабільним покращенням у всіх сферах життя. У 1960 р. на Прилуччині відкриті родовища нафти і газу, які дають 20% загального видобутку України. Проголошення в 1991 р. державної незалежності України відкрило нову сторінку в історії прилуцького краю. Прилуччина з гордістю 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі 92 відсотками голосів сказала „так” державній незалежності України, зробила свій вагомий внесок у національне єднання українців.

 

ЕКОНОМІКА

 

Провідні галузі господарського комплексу району

 

  • Сільське господарство -  спеціалізується на вирощуванні зернових та  технічних культур в рослинництві та молочно – м’ясному скотарстві, свинарстві і птахівництві в тваринництві;
  • Добувна промисловість -  видобуток нафти і газу;
  • Харчова і переробна промисловість – галузі спеціалізації: переробка молока, м’яса, зерна, виробництво цукру піску, плодоовочевих консервів;
  • Машинобудування – представлене виробництвом машин та  обладнання для пожежегасіння і спеціальних машин;     
  • Лісове господарство – лісозаготівля та деревообробка.

 

Промисловий комплекс Прилуцького району формують 36 підприємств (Додається)

Спеціалізація району: На території району налічується 262 сільсько­господарські підприємства, а також 152 фермерські господарства.

 

ОСВІТА

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів Прилуцького району включає 92 загальноосвітні школи, з них (81 в сільській місцевості): 62 загальноосвітніх школи І-ІІІ ступенів, 24 школи І-ІІ ступенів, 6 – І ступеня, 80 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується 3654 дітей. В загальноосвітніх навчальних закладах навчається 14 249 учнів, надають послуги школярам 3 262 педагогічних працівники.

 

В районі функціонує 3 вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації (Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Івана Франка, Прилуцький фаховий медичний коледж, Прилуцький агротехнічний коледж), Прилуцький та Ічнянський професійні ліцеї, Дігтярівський та Сокиринський  професійні аграрні ліцеї.

 

У 2021 році заплановано капітальний ремонт будівлі, даху, фасаду, внутрішніх приміщень та двоповерхового переходу гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради на загальну суму 32,4 млн грн.

 

В Журавській ЗОШ І-ІІІ ст. заплановано внутрішні оздоблювальні роботи на суму 10 млн грн.

 

Підвезення дітей здійснюється 47 шкільними автобусами та приватними перевізниками. В рамках виконання Програми «Шкільний автобус» по співфінасуванню 60 на 40 у 2021 році передбачається придбання 7 шкільних автобусів, а саме: Ічнянська ОТГ - 2 автобуси, Сухополов’янська ОТГ – 2 автобуси; Линовицька, Срібнянська та Талалаївська ОТГ – по 1 автобусу. Для учнів, що навчаються в закладах освіти міста Прилуки, забезпечено безкоштовний підвіз до місця навчання та в зворотньому напрямку шляхом відшкодування вартості проїзних талонів.

 

 

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

На території Прилуцького району (з адміністративним центром у місті Прилуки) у складі територій Варвинської селищної, Ічнянської міської, Ладанської селищної, Линовицької селищної, Малодівицької селищної, Парафіївської селищної, Прилуцької міської, Срібнянської селищної, Сухополов’янської сільської, Талалаївської селищної, Яблунівської сільської територіальних громад) функціонують 15 закладів охорони здоров’я, а саме:

  • КНП «Прилуцька центральна міська лікарня»;
  • КНП «Прилуцька центральна районна лікарня» Прилуцької районної ради;
  • КНП «Варвинська лікарня» Варвинської селищної ради;
  • КНП «Ічнянська міська  лікарня» Ічнянської міської ради;
  • КНП «Срібнянська центральна лікарня» Срібнянської селищної ради;
  • КНП «Талалаївська центральна лікарня Талалаївської селищної ради»;
  • КНП «Прилуцька міська стоматологічна поліклініка»;
  • КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради;
  • КНП «Прилуцький міський центр первинної медико-санітарної допомоги»;
  • КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради;
  • КНП «Варвинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Варвинської районної ради;
  • КНП «Ічнянський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ічнянської міської ради;
  • КНП «Парафіївський центр первинної медико-санітарної допомоги»  Парафіївської селищної ради;
  • КНП «Cрібнянський центр первинної медико-санітарної допомоги» Срібнянської селищної ради;
  • КНП «Талалаївський центр первинної медико-санітарної  допомоги» Талалаївської селищної ради.

Будівництво хірургічного корпусу Прилуцької ЦРЛ.

Хірургічний корпус КНП «Прилуцька ЦРЛ» ПРР розрахований на 60 ліжок та побудований на початку 20 століття. Зі слів генерального директора Колейка В.М. під час проведення ремонтних робіт зазначеного корпусу було виявлено, що несучоспроможні конструкції корпусу знаходяться у аварійному стані, зокрема зовнішні стіни будівлі (4 категорія) та фундамент (3 категорія), про що складений відповідний акт експертом з технічного обстеження будівель та споруд.

У 2019 році зроблена проєктна документація на загальну суму 3895,133 тис. грн (експертний звіт - ТОВ «СІВЕРЕКСПЕРТ» від 18.04.2019 №02/067/19). Договір підряду укладений з ТОВ «РЕМБУД КОМ» від 30.11.2020 №211 на суму 3564,206 тис. грн. Проте, при проведенні демонтажних робіт виникла необхідність у додаткових роботах та коригуванні проєктної документації.

Будівельні роботи об’єднаного відділення хірургічного профілю  планується провести за благодійні та спонсорські кошти, відповідно до відкорегованої проєктно – кошторисної документації.

Повідомлення щодо аварійного стану хірургічного корпусу та його демонтажу від керівництва лікарні та органів місцевої влади до Управління охорони здоров’я не надавалося.

На сьогодні терапевтичний корпус перепрофільвано для лікування хворих COVID-19, проведено заміну електромереж, прокладені кисневі мережі на 60 точок. У зазначеному корпусі проведено розмежування для потоків пацієнтів та медичного персоналу. На лікуванні знаходяться 38 пацієнтів.

Забезпечення фінансування Прилуцькою міською радою придбання медичного обладнання для приймального відділення Прилуцької міської лікарні із зазначенням строків придбання до 30.04.

Необхідна сума коштів для дообладнання приймального відділення Прилуцької міської лікарні становить 500 тис. грн, яка передбачена за рахунок місцевого бюджету, на вищезазначену суму необхідно закупити наступне медичне обладнення:

        Монітори пацієнта (3 од.) – 400 тис. грн.;

        Центральна станція (1од.) – 100 тис. грн.

На сьогодні сесія Прилуцької міської ради не відбулася, запланована дата до кінця квітня 2021 року.

 

 

Культура

До складу мережі закладів культури району входить 264 установи культури, в тому числі: 129 сільських клубних установ, 125 бібліотек, Ічнянський центр культури і дозвілля, 3 дитячі музичні школи, 3 мистецькі школи та 7 музеїв.

https://legalaid.gov.ua/