11 червня об 11:30 у Соборі Різдва Пресвятої Богородиці відбулося прощання з захисниками України Левченком Юрієм Сергійовичем та Морозом Олегом Володимировичем.

Левченко Юрій Сергійович народився 17 травня 1971 року в Прилуках. Закінчив 10-ту школу, після чого ніс службу в армії. Працював на Прилуцькій взуттєвій фабриці та на інших приватних взуттєвих фабриках. З вересня 2020 року Юрій Левченко продовжив трудову діяльність у ТОВ «ПК Пожмашина» на посаді різальника на пилах, ножівках, верстатах.

У перші дні повномасштабного вторгнення, не вагаючись, Юрій Сергійович пішов до військкомату і став на захист рідної країни. Мужньо захищав українську землю та її народ.

8 червня 2023 року під час несення військової служби на Луганському напрямку — в районі н.п. Білогорівка Сєвєродонецького району, у результаті отримання осколкових поранень несумісних з життям, стрілець 2 стрілецької роти військової частини А7330 Юрій Левченко загинув.

Загинув досвідчений, мужній воїн – штаб-сержант Мороз Олег Володимирович, який боронив Україну з вересня 2014 року.

Народився Олег Володимирович 3 листопада 1971 року у місті Прилуки. Навчався у школі № 2. Після закінчення вступив до Гідромеліоративного технікуму. Під час навчання був призваний на строкову військову службу! Пізніше навчався у Прилуцькій бухгалтерській школі! Жив та працював у рідному місті, був завідувачем харчоблоку прилуцької міської лікарні! Будучи людиною небайдужою й патріотом добровільно вступив до лав Збройних Сил України.

Перший свій бій прийняв біля селища Старогнатівка Донецької області. Службу проходив у гарячих точках у складі 41 батальйона: Волноваха, Новогригорівка, Слов’янськ, Соледар. Пізніше за станом здоров’я був переведений у місто Ромни. Отримав звання штаб-сержанта. Службу ніс у ВЧ А1476.

Олег Володимирович мав величезний авторитет і користувався повагою серед командування та побратимів, особливо серед молодих новоприбулих воїнів - навчав їх та допомагав. За знання, мудрість і бойовий досвідом - отримав позивний – Дід.

Олег Мороз віддав своє здоров’я під час несення військової служби на Сході України. Хвороба виявилася надто тяжкою. 10 червня Олег Володимирович відійшов у вічність.

Вічна пам’ять Герою!