Враховуючи кризову ситуацію, яка продовжує існувати в нашій державі, стає очевидним накопичення боргу різних суб'єктів господарювання та громадян перед банками та іншими кредитними установами.

Процес стягнення можна розмежувати на певні стадії, починаючи з моменту виникнення заборгованості і закінчуючи примусовим стягненням заборгованості в межах виконавчого провадження.

Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження, яка є сукупністю дій державного виконавця спрямованих на примусове виконання рішень судів на підставах та в межах повноважень визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Першим етапом та початком виконання рішення є відкриття виконавчого провадження, яке здійснюється в зв’язку з надходженням виконавчого документа, що виданий на підставі рішення суду і тільки за заявою стягувача, а в даному випадку представників банків та інших фінансових установ. Примусове виконання рішення починається після сплину строку для самостійного виконання, який встановлюється та зазначається державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження. На сьогоднішній день, після внесення змін в законодавство, що регулює роботу державних виконавців, вказана постанова направляється за адресою зазначеною у виконавчому документі, яка не завжди є фактичним місцем проживання боржників. Відсутність підтвердження про отримання постанови не є перешкодою для початку примусового виконання, а саме арешту та списання коштів на рахунках в установах банків, які виявляються за інформацією з податкових органів, арешту, опису та вилучення майна для подальшої реалізації, відрахування сум боргу із заробітної плати, пенсії та інших виявлених доходів, та інше.

Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається в останню чергу але за винятком випадків коли сума боргу не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати, та письмової заяви представників банків.

З метою виконання рішень судів державними виконавцями також здійснюються інші заходи такі як звернення з поданнями до суду про обмеження виїзду громадян за кордон. Так в 2012 році судом обмежено виїзд за кордон 13 громадянам-боржникам до виконання ними своїх зобов’язань.

Також широко застосовується такий захід як оголошення розшуку транспортного засобу боржника, який здійснюється органами державної автомобільної інспекції. На сьогоднішній день в розшук оголошено близько 70 транспортних засобів, більшість з яких перебувають в заставі банків. Всі витрати на проведення розшуку, в тому числі за зберігання на спеціальному майданчику тимчасового затримання транспортних засобів ДАІ, покладаються на боржника – власника транспортного засобу.

Стягнення звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору, який становить 10% від суми боргу. До витрат на проведення виконавчих дій входять суми оплати послуг експертів, що залучаються для оцінки майна, витрат на транспортування та зберігання майна. Також при реалізації рухомого та нерухомого майна, яка здійснюється спеціалізованими торгівельними організаціями визначеними Міністерством юстиції України від 5 до 15 відсотків від вартості майна є винагорода спеціалізованої організації за організацію та проведення аукціону(торгів).

Аналізуючи роботу відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції можливо дійти висновку, що позичальник, навіть програвши банку в суді спір про стягнення заборгованості за кредитним договором, не поспішає виконувати судове рішення. Такою поведінкою можна наразити себе на значні фінансові, та не тільки, втрати, пов’язані з виконанням рішення суду в примусовому порядку.

Власенко Ірина Валентинівна – заступник начальника відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції